Флювиальные форми рельєфу.Флювиальные процеси різняться по характеру водних потоків, серед яких Н.І.Маккавеев виділяв постійні й тимчасові, руслові й неруслові, гірські, напівгірські й рівнинні. По масштабах і генезису може бути виділений генетичний ряд: ерозійна борозна – вибоїна – вимоїна – яр – балка – річкова долина. Ерозійні борозни – елементарні перехідні форми від площинного до лінійного розмиву земної поверхні, які виникають і розбудовуються в період найбільшого зволоження в результаті склонового стоку дощових і поталих вод. Вибоїни розбудовуються з найбільш великих борозен, розташовуючись друг від друга на відстані перших десятків метрів. Яри утворюються з найбільш великих і швидко зростаючих вибоїн у процесі їх поглиблення й розширення й мають профіль, відмінний від профілю схилу. Балки – ерозійні форми, що часто утворюються з ярів на рівнинах платформних областей - в умовах незначного поглиблення відбувається розширення яру, вироблення плоского дна, пологих схилів і їх закріплення рослинністю. Річкові долини – найбільше повно розвинена типова й розповсюджена флювиальная форма. Морфологічно включають сучасний, що формується врез ріки, тобто її зрозумію й русло, а також загальний – сполучений схил, модельований або повністю створений ерозією. Історія розвитку кожної річкової долини зафіксована в її морфології, розмірах, пухких відкладаннях, що заповнюють її дно й покриваючих схили. Основні риси рельєфу найбільше чітко відбиваються в будові поперечного й поздовжнього профілів долини, у нерівностях корінного ложа, глибоких ерозійних балках на поверхні терас і схилах.
|
