ВИСНОВКИ. За теперішнього часу, незважаючи на суспільну ситуацію, яка складається в нас і в світі, філософія стає справді перетворюючою силоюЗа теперішнього часу, незважаючи на суспільну ситуацію, яка складається в нас і в світі, філософія стає справді перетворюючою силою. Вона збагачується новими філософськими проблемами і суттєво розширює свою роль у суспільстві, все чіткіше виконує духовно-регулюючу функцію в життєдіяльності людини і соціуму. Водночас вона все менше виконує службову функцію обслуговування інтересів правлячих груп, перестає бути інституалізованою і догматизованою офіційною доктриною. Філософія починає розвиватись як інноваційне знання і як провісник маиоутщх порем»»* у гущини-1»", исреїчю п» краще — і цим сучасна гуманістична філософія відрізняється рід похмурих окультних віщувань і кликушества вселенських катастроф. Сучасна філософія все більше стає гуманістичною філософією, прямо проголошуючи ідеї соціального оптимізму, людинолюбства, шанування мудрості, культури, духу і знання в ім'я людини, а не проти неї. Ідеологічна суть філософії — духовне відродження людини. І це Відродження як Другий історичний Ренесанс — не для торжества релігії, держави або «тисячолітнього царства» ідеальної соціальності, а для творчої самареалізації кожної індивідуальної людської сутності. Сучасна філософія — не автаркна філософія національної вищості чи покаяння, а людського космізму, філософія сили людського духу.. Вона не нав'язує волі іншим народам, але закликає їх до соціального і духовного співробітництва на спільному шляху людства до культурного прогресу. Для спільного виживання і процвітання людям треба не багато — зрозуміти, що на планеті ніхто не вирішить за них Їхні людські проблеми. Вони або всі виграють, або всі програють разом. Сучасна філософська максима однозначна — ніхто не може виграти за рахунок іншого.Кожний вартий саме стільки, скільки може віддати іншому для спільного блага. І ніхто нікого до цього не примушує. Кожний чинить в міру свого самопізнання, реалізації своєї духовної сутності. І кожний зможе взяти в «інший світ» не більше того, що він духовно напрацював і заслужив у «цьому світі». Слід зрозуміти, що нічого матеріально не можна забрати і речово перемістити з даного світу в іносфери буття. Єдиний наш «прохідний білет» у Великий Космос і Духовний Всесвіт — це розвинена духовність і довершена моральність, акумульована знанням інформація, вміння управляти цією у інформацією на різних рівнях світового буття. Американський філософ Г.Парсонс називав філософію, що народжувалась, філософією здивування. Сучасну людину важко чимось здивувати. Але коли взяти нашу вітчизну, то вона вражена подіями, що відбулися у суспільстві: люди Похилого віку, дійсно, приголомшені, а молодь просто не знає, що діяти. Тому головна соціальна задача філософії для нашого суспільства — дати провідну нитку і насамперед для молоді. Ця філософська «нитка Аріадни» — єдино реальна «нитка в майбутнє». За межами духовно-гуманістичного шляху — деградація, містика, мракобісся, «шлях у нікуди». І ми повинні знайти у собі духовні сили для духовного відродження, щоб знайти своє місце в майбутньому. І філософія закликає сформувати суспільний і особистісний світогляд духовного оптимізму.
|
