Ефективність мовної комунікації

Під ефективною мовною комунікацією розуміється досягнення адекватного смислового сприйняття і адекватної інтерпретації повідомлення що передається. Правильна інтерпретація, це коли рецепієнт трактує основну ідею тексту у відповідності із задумкою комунікатора. Якщо рецепієнт засвоїв, з якою метою промовляється цей текст, що саме хотів сказати його автор з допомогою усіх використаних засобів, можна стверджувати, що він інтерпретував текст адекватно. Неадекватне розуміння усного і писемного повідомлення може призвести до серйозних помилок під час прийняття рішення, стати причиною небажаних конфліктів.

Спеціалісти виділяють умови, що сприяють ефективному обміну інформацією і досягненню комунікативної мети, які необхідно враховувати при організації мовної комунікації:

· потреба в спілкуванні, комунікативну зацікавленість;

· настроєність на мирне спілкування, близькість світоглядів співрозмовників;

· вміння слухача проникати в думку (намір) того хто говорить;

· зовнішні обставини (присутність сторонніх, фізичний стан);

· знання норм етикетного мовного спілкування та ін.

Дуже важливо створити позитивний комунікативний клімат, що допоможе встановити контакт і взаємовідносини в процесі спілкування. За даними зарубіжних учених, кількість інформації, що передається, її точність збільшується в атмосфері довіри і відкритості між учасниками спілкування.

Створенню такого клімату сприяє дотримання учасниками ділогу, принципу кооперації Г.П. Грайса, і принципу вічливості Дж.Лінча, втановлення партнерських відносин, а також застосування ряду психологічних принципів спілкування, сформульованих в науковій і методичній літературі.

Основні з них:

Принцип рівної безпечності, передбачає неспричинення психологічної чи іншої шкоди партнеру в інформаційному обміні. Цей принцип забороняє образливі випади проти реципієнта, приниження гідності партнера. Ярлики, грубі слова і вирази, образи, зневажливий і насмішливий тон можуть вивести людину із стану рівноваги, нанести йому моральну травму чи навіть фізичну шкоду здоров’ю, а значить завдити сприйняттю і розумінню інформації. Звичайно, кожний учасник діалогу має право захищати і відстоювати свою точку зору, не погоджуватися з висловлюваннями опнента, показувати і доводити помилковість його позиції, аде він зобов’язаний з повагою відноситися до особистості співрозмовника.

Принцип децентричної напрвленості означає не задати шкоди справі, заради яко сторони вступили у взаємодію. Суть цього принципу полягає в тому, що сили учасників комунікації неповинні витрачатися на захист амбіціозних, егоцентричних інтересів. Іх необхідно направляти на пошук оптимального вирішення проблеми. Децентрична направленість, навдміну від егоцентричної, характеризується умінням аналізувати ситуацію чи проблему з точки зору іншої людини, виходячи не з власних інтересів, а з інтересів справи. Відзначається, що даний принцип доволі часто порушується. Нерідко, люди, керуючись різними мотивами, у вирі емоцій забувають про сам предмет обговорення.

Пинцип адекватності того що сприйнято, тому, що сказано, тобто, не спричинити шкоду сказаному шляхом навмисного спотворення змісту. Інколи учасники спілкування навмисно спотворюють позицію оппонента, перекручують його слова, щоб таким чином досягнути переваг в розмові. Це призведе до розбіжностей і взаємного нерозуміння.

Позначимо і основні фактори, що сприяють встановленню блягополучного клімату мовного спілкування:

– визнання не на словах, а на ділі плюралізму думок, наявність різномаїття точок зору на різні проблеми сучасного життя, що є необхідною передумовою демократичного вирішення питань;

– надання кожному можливості здійснити своє право висловити власну точку зору;

– надання рівних можливостей в отриманні необхідної інформації для обгрунтування своєї позиції;

– усвідомлення того, що необхідність конструктивного діалогу, диктується не окремими особами, а ситуацією, яка реально склалася;

– визначення загальної платформи для подальшої взаємодії і співробітництва, прагнення віднайти у висловлюваннях партнера і його поведінці, те що об’єднує, пошук загальних точок зору;

Недотримання цих умов. Ігнорування названих принципів перетворюють конструктивний діалог в деструктивний, перешкоджають організації ефективної мовної комунікації.

Головна причина появу деструктивних елементів в процесі спілкування – стереотипно-догматичне мислення, нетерпимість до чужої думки. Основою можуть стати і особистісті особливості самих учасників: егоїзм, амбіціозність, впевненість у власній непогрішності, категоричність суджень, нездатність йти на компроміс, поступитися власними інтересами, а також відсутність здорового глузду, нерозуміння реальних процесів, що відбуваються в суспільстві.