Програма прикладного соціально-економічного дослідження та його специфікаПрограма дослідження – це загальна концепція, систематизований виклад теоретико-методологічних посилань відповідно до основних цілей дослідження та гіпотез аналізу з визначенням правил процедур і логічної послідовності операцій щодо їхньої перевірки. Зміст і структура програми економічного дослідження залежить від загальної спрямованості, тобто від головної мети дослідницької діяльності. Згідно з такою точкою зору можна виділити два типи досліджень. 1. Теоретико-прикладні, - мета котрих сприяти розв’язанню техніко-економічних і соціальних проблем шляхом розробки нових підходів стосовно їх вивчення, інтерпретації і пояснення, більш поглибленого і всебічного, ніж раніше. 2. Прикладні дослідження спрямовані на практичне розв’язання чітко сформованих економічних проблем з метою визначення конкретних способів дій і заходів у певні терміни. Це дослідження (аналіз) виконується за прямим замовленням органів управління (технічного контролю, заробітної плати, енергетичної, екологічної служб тощо), відповідальних за результати діяльності в конкретній галузі виробництва та соціальної політики підприємства. Теоретичні підходи, які вже розроблені в економіці, реалізуються в аналізі в конкретному втіленні їх у конкретні види діяльності людей. Безпосереднім їхнім результатом повинна бути розробка системи заходів для впровадження у практику. Програма економічного дослідження вибудовується відповідно до визначених цілей. Але не треба забувати, що якою б конкретною не була мета дослідження, його загальна спрямованість повинна відповідати практичним завданням розвитку колективу підприємства, суспільства в цілому. Чим вищий рівень досконалості програми, - тим гарантія успіху вірогідніша. У ідеальному випадку програма теоретико-прикладного дослідження складається з таких елементів (схема 2.3.):  
|
