Поняття економічної поведінкиРинкові відносини є певними передумовами економічної поведінки різних соціальних груп у нашому суспільстві. Через призму економічних реформ реалізується здатність людини формувати своє мислення, свої економічні знання і світоглядні установки з реальною практикою господарювання відносно вирішення соціально-економічних задач. Повнота реалізації своїх зусиль свідчить про ступінь включення в економічні цикли діяльності та про можливості стимулювання цієї діяльності. Англійський економіст і філософ Адам Сміт (1723-1790) не погоджувався з думкою високоосвічених людей того часу в тім, що тільки завдяки пристальній увазі державних структур суспільство стримується від стану безпорядку і бідності. У зв’язку з цим А. Сміт розробив механізм координації суспільства, на його думку, незалежно від підтримки державних структур [43]. Він відкрив 5 головних умов, котрі „компенсують малий грошовий заробіток в одних заняттях і урівнюють великий заробіток в інших”:
Так, офіціант бару, харчевні, котрий не є власником підвержений грубості п’яниці або свого господаря, виконує не зовсім приязну і шанобливу роботу.
Відсутність чіткої економічної концепції перебудови суспільства приводить одних до втрати мотивації відносно професійних інновацій, творчості, а інших мотивує до зростання добробуту за рахунок авантюрних ризиків (ігор на курсі валют по відношенню до іноземної валюти, на іподромі, ігрових автоматах тощо) з сумнівними морально-етичними нормами
.
Розвиваючи методологію А.Сміта щодо визначення економічної поведінки людей виходячи з надання переваг способам заробити грошей, американський економіст П.Хейне[*] створив свою концепцію економічної поведінки опосередкованої економічним складом мислення індивідів: люди бажають (невже всі люди бажають більше автомагістралей, більше пожежної безпеки, більше води, більше можливостей отримувати безкоштовну медичну допомогу?), люди вибирають раціонально, всі суспільні відносини модна трактувати як ринкові відносини. Коли ми розглядаємо бажання людей, то слід мати на увазі поняття необхідності. За одних умов бажання співпадають з необхідністю, а за інших — необхідність відпадає (поміркуйте: придбання нового автомобіля? Побудова автомагістралі? Відвідування лікаря?) Інколи економічну теорію критикують за її акцент на раціональність. Економісти вважають, що індивід діє не за капризом, а завідомо зважує як на терезах позитив і негатив доступних варіантів. Інакше, економічний підхід є винятком дій людини, які логічно базуються на калькуляції витрат і вигод. Але на вчинки людей впливають і не контролюючі емоції, безсвідомі вчинки. Економічна поведінка - це поведінка, пов’язана з вибором альтернатив із забезпеченням раціонального вибору, тобто варіанту, при якому мінімізуються витрати різного виду і максимізується чиста вигода. Припущеннями економічної поведінки є економічне мислення, економічна свідомість, економічні інтереси, соціальні стереотипи. При цьому кожний феномен по-своєму формує той чи інший тип економічної поведінки, діє в напрямі найбільшої користі і задоволення своїх потреб, передбачаючи глобальні цінності і миттєві вигоди, інтереси загального плану або випадкові, поодинокі. В суспільстві, яке широко використовує гроші, кожен хоче мати їх якомога більше, тому що вони розширюють можливості досягнення особистих інтересів. Це дуже допомагає передбачити економічну поведінку. Враховуючи економічний склад мислення і тип економічної поведінки тих виконавців, які надають дані для економічного аналізу, аналітик повинен певною мірою визначити рівень вірогідності отриманої інформації. Під час розробки пропозицій, заходів щодо покращання системи господарювання підприємства він повинен враховувати ці дві важливі позиції — економічне мислення і економічну поведінку.
|
