Розмір тимчасової допомоги

На дітей віком до 6 років розмір тимчасової допомоги становить ЗО % від 418 грн, що дорівнює 125,4 грн щомісячно.

На дітей віком від 6 до 18 років розмір допомоги становить ЗО % від 536 грн, що дорівнює 160,80 грн щомісячно.

Тимчасова державна допомога призначається органами праці та соціа­льного захисту населення за місцем проживання одного з батьків, який не отримує аліментів. Зазначена допомога призначається терміном на 6 міся­ців з того місяця, коли було подано заяву з усіма необхідними документа­ми, але не більше, ніж до досягнення дитиною 18-річного віку включно.

Тимчасова допомога призначається на кожну дитину віком до 18 років.

Тимчасова допомога не призначається дітям, які перебувають під опі­кою чи піклуванням та мають право на допомогу відповідно до п. 27 "По­рядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", затвер­дженого постановою КМУ № 1751. Також тимчасова допомога не виплачується дітям, які перебувають на повному державному утриманні. Однак, якщо дитина під час літніх канікул перебуває вдома, то зазначена допомога призначається за повні місяці перебування вдома на підставі до­відки інтернатного закладу про те, що дитина в цей час не перебуває на повному державному утриманні.

У випадках, коли буде встановлено:

1) що один із батьків має можливість утримувати свою дитину;

2) місцезнаходження одного з батьків, -

можливе стягнення з нього коштів на утримання та виховання дитини. Ор­гани праці та соціального захисту населення готують відповідні матеріали для стягнення з батьків сум фактичної сплаченої тимчасової допомоги у судовому порядку.

Соціальні виплати на утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

06.02.2006 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 106 Про затвердження порядку призначення виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за на­дання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" у 2006 році", що насампе­ред передбачає, починаючи з 1 січня 2006 року, збільшення цих видів ви­плат.

Згідно з постановою, органи праці та соціального захисту населення призначають і виплачують соціальну допомогу за місцем проживання дитини. Причому допомога призначається одному з батьків-вихователів на кож­ну дитину-вихованця і виплачується щомісячно.

Як визначається розмір виплат?

Розмір цих виплат складає два прожиткових мінімуми для дітей від­повідного віку. Для дитини до шести років прожитковий мінімум становить 418 грн, від 6 до 18 років - 536 грн, для осіб віком від 18 до 23 років - 505 грн.

Наприклад, у будинку сімейного типу виховується 10 прийомних ді­тей, з яких 3 віком до шести років, а сім - від шести до вісімнадцяти. Під­рахуймо, скільки коштів належить отримати батьку-вихователю: 418 грн (прожитковий мінімум на дитину до шести років) х 3 (дітей) х 2 = 2508 грн. Відповідно на сім дітей віком від 6 до 18 років подвійний мінімальний прожитковий мінімум становитиме 536 грн х 7 х 2 = 7504 грн. Загальна сума дорівнюватиме 10012 грн на місяць.

Якщо дитині в установленому порядку виплачується пенсія, аліменти, стипендія чи інші соціальні виплати, то розмір соціальної допомоги визна­чається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розмірами при­значених на дитину пенсій, стипендій, аліментів та інших соціальних ви­плат за попередній повний місяць на дату звернення батька-вихователя або прийомного батька до соціальної служби.

Приміром, якщо дитина що шести років отримує пенсію по втраті го­дувальника у розмірі 284 грн, то від 800 грн віднімається саме ця сума. Якщо дитина не отримує ні пенсії, ні стипендії, ні інших соціальних ви­плат, то соціальна допомога призначається у твердій сумі.

Розмір щомісячної виплати на одного з батьків-вихователів цих 10 ді­тей розраховується так: від загального розміру соціальної допомоги на всіх дітей визначається заробітна плата у розмірі 35 % від розміру соціальної допомоги на кожну дитину вихованця. Але вона має становити не більше п'яти прожиткових мінімумів для працездатної особи (505 грн х 5 = 2525 грн) одному з батьків-вихователів і не більше ніж 1,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи одному з прийомних батьків (505 грн х 1,5 = 757,5 грн). У нашому випадку 35 % від 10012 грн - це 3504 грн. От­же, цей батько щомісяця отримуватиме 2525 грн лише заробітної плати та 10012 грн соціальної допомоги на 10 дітей-вихованців.

Який прожитковий мінімум застосовується при призначені соціальної допомоги на дітей до 6 років, від 6 до 18 та від 18 до 23 років, якщо ці діти є інвалідами?

Для дитини до шести років він складає 418 грн, від шести до вісімна­дцяти - 536 грн, від вісімнадцяти до двадцяти трьох - 505 грн.

 

Як довго дитина має право отримувати цю соціальну допо­могу?

Допомога виплачується до виповнення дитині 18-річного віку включ­но. Однак коли дитина віком від 18 до 23 років продовжує навчання у професійно-технічному або вищому навчальному закладі I—IV рівнів акре­дитації, то допомога виплачується на підставі довідки навчального закладу незалежно від форми навчання. Слід зазначити, що при призначенні цієї допомоги під час розрахунку сукупного доходу дитини-сироти та дитини позбавленої батьківського піклування, допомога на харчування, яка перед­бачена Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не віднімається (на відміну від стипендії).

Які потрібні документи, щоб отримати цю допомогу?

Для того, щоб отримати цю допомогу, потрібен документ, який би під­тверджував статус дитини (підкинута ця дитина чи від неї відмовились ще в пологовому будинку, сирота у зв'язку із смертю батьків тощо), свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про смерть батьків, рішення райдерж-адміністрації або міськвиконкому про влаштування дитини до дитячого бу­динку сімейного типу (у прийомну сім'ю), довідка про розмір пенсії, алі­ментів, соціальних виплат, якщо дитина навчається - довідка з місця навчання дитини про розмір стипендії.

Державна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

З початку 2006 року набув чинності Закон України "Про державну со­ціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам". Що ж нового гарантує ідей Закон людям з фізичними вадами?

Нововведення полягає у тому, що інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які одночасно мають право на соціальну пенсію та на державну соціа­льну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомо­гу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, за їх вибором призначається державна соціальна допомога або пенсія. А якщо інвалід із ди­тинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку із втратою годуваль­ника та на державну соціальну допомогу, ці виплати призначаються одночас­но. Тобто в органах праці та соціального захисту людині призначається соціальна допомога як інваліду з дитинства, а управління Пенсійного фонду призначає пенсію у зв'язку із втратою годувальника.

Які надбавки отримуватимуть люди з особливими потре­бами?

До державної соціальної допомоги дітям-інвалідам віком до 13-ти років може призначатися надбавка на догляд за ними. Така надбавка призначається одному з батьків, усиновителів, опікунів, які не працюють і фактично здійс­нюють догляд за дитиною-інвалідом. Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від того, працює він чи не працює. До 18 років ця надбавка встановлена в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Інвалідам із дитин­ства І групи встановлена надбавка на догляд за ними в розмірі 50 % від про­житкового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тобто, від 366 гривень. Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії (а не JIBК) потребують постійного сто­роннього догляду, - в розмірі 15 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (від 366 грн).

Розміри державної соціальної допомоги, з урахуванням надбавки на догляд, з 1 жовтня 2006 року, становлять: інвалідам з дитинства І групи - 549 грн; одиноким інвалідам з дитинства II групи - 347,7 грн; одиноким інвалідам з дитинства III групи - 274,5 грн. На дітей-інвалідів віком до шес­ти років, захворювання яких пов'язане з Чорнобильською катастрофою, за наявності права на встановлення надбавки на догляд розмір допомоги стано­вить 593,3 грн; дітям віком від шести до 18 років - 652,3 грн.

Які документи потрібні, щоб отримувати цю надбавку?

Для інвалідів з дитинства І групи надбавка на догляд призначається без надання додаткових документів. Для призначення надбавки на догляд одино­ким інвалідам І та II груп обов'язковим документом для призначення надбавки є довідка МСЕК (медико-соціальної експертної комісії) про необхідність постійного стороннього догляду. Підставою для призначення надбавки дітям-інвалідам до 18 років, котра призначається одному з непрацюючих батьків, які фактично здійснюють догляд за дитиною, є копія трудової книжки з від­міткою про звільнення.

Які надбавки отримують одинокі матері чи батьки?

Одиноким матерям (батькам) надбавка на догляд за дитиною інвалідом віком до 18 років призначається незалежно від того, працюють вони чи ні. Одинокою матір'ю вважається жінка, яка не перебуває у шлюбі, якщо у сві­доцтві про народження дитини-інваліда немає запису про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері. Оди­ноким батьком вважається чоловік, що не перебував у шлюбі, який самостійно виховує усиновлену дитину-інваліда, у якої немає матері (мати відмовилася від дитини у пологовому будинку).

Якщо одинока мати (батько) одружується, право на цей вид надбавки втрачається. У разі розірвання шлюбу, право на надбавку на догляд за дити­ною-інвалідом як одинокої матері (батька) щодо дітей, народжених до шлюбу, поновлюється (якщо діти не були всиновлені під час шлюбу).

 

 

17. Який порядок організації та здійснення соціального су­проводу?

Процес соціальної роботи із сім'єю, що опинилася в складних життє­вих обставинах, відбувається у логічній послідовності. Відповідно до спі­льного наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Мі­ністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внут­рішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Дер­жавного Департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006 р. № 1983/388/452/221/56/596/106 "Про затвердження По­рядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах" та Наказу Державного центру соціальних служб для молоді від 08.04.2003 р. № 19 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу неблагополучних сімей" дії соціального працівника під час здійснення соціального супроводу можна об'єднати у такі етапи.

Етап 1. Виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих об­ставинах

Інформацію про сім'ї, які опинилися в складних життєвих обставинах, може отримувати будь-який із суб'єктів соціальної роботи у вигляді особи­стої заяви громадянина або звернення про допомогу одного з членів сім'ї, від організацій, установ, підприємств, сільських і селищних рад, міських на районних у містах державних адміністрацій, органів охорони здоров'я, освіти, внутрішніх справ, установ виконання покарань, яку передають до центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦСССДМ).

Звернення до ЦСССДМ є первинним джерелом інформації про сім'ю, тому воно насамперед ретельно вивчається на предмет визначення необхід­ності термінових дій.

У разі якщо клієнт безпосередньо сам звернувся до ЦСССДМ, соціа­льний працівник проводить з ним первинне інтерв'ю.

Якщо справа стосується дитини, для характеристики особливостей розвитку, поведінки дитини, специфіки її спілкування з дорослими, одно­літками, стану успішності дитини, інших фактів, соціальний працівник здійснює збір інформації про клієнта (первинне обстеження) із залученням до цього дотичних служб та установ.

З метою прийняття рішення щодо даного випадку може проводиться робоча нарада - командна зустріч спеціалістів ЦСССДМ, на якій вирішу­ється питання про належність чи неналежність клієнта до категорій сімей, з якими працює служба, та можливість взяття чи невзяття сім'ї під су­провід.

Етап 2. Здійснення обстеження умов проживання сім'ї

На підставі отриманої інформації ЦСССДМ спільно з ССН та (у разі потреби) із залученням інших суб'єктів здійснюють соціальне інспектуван­ня сім'ї. За результатами інспектування складається акт обстеження жит­лово-побутових умов сім'ї. Це важливий документ у роботі із сім'єю та джерело інформації про сім'ю. У ньому фіксуються дані про членів роди­ни, житлові умови, характеристика сім'ї, позитивні зв'язки, основні про­блеми.

На підставі інформації, отриманої під час соціального інспектування, ЦСССДМ формують та ведуть загальний банк даних сімей у журналі облі­ку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Етап 3. Прийняття рішення про надання соціальних послуг, оцінка та планування спільних дій

Прийняття рішення про надання соціальних послуг сім'ї, що опинила­ся в складних життєвих обставинах, відбувається на засіданні дорадчого органу, створеного при управлінні у справах сім'ї, молоді та спорту (див. пит. 23). Ініціюють засідання ЦСССДМ шляхом подання відповідних документів про виявлення сімей, що опинилися в складних життєвих обста­винах.

Соціальні працівники готують необхідні матеріали до особової справи сім'ї, що розглядатиметься на засіданні дорадчого органу.

На підставі рішення дорадчого органу видається наказ директора ЦСССДМ щодо початку здійснення соціального супроводу та закріплення за сім'єю соціального працівника, котрий буде його реалізувати.

Після отримання необхідної для початку роботи інформації соціальний працівник знайомить клієнта з методами діяльності та умовами надання соціальних послуг й офіційно повідомляє про прийняте щодо супроводу позитивне чи негативне рішення.

Наступним етапом є укладання Договору про надання соціальних по­слуг. Про необхідність укладання зазначеного Договору соціальний пра­цівник інформує клієнта ще під час процесу оцінки ситуації та потреб сім'ї. Це робиться для узгодження з клієнтом мети, завдань і плану спільних дій.

У цьому документі зазначається мета соціального супроводу, права та обов'язки як соціального працівника, так і клієнта/сім'ї. Спільно з клієн­том обговорюються можливі причини припинення та розірвання Договору, умови його перегляду. Зміна Договору можлива лише за письмової згоди сторін, яка оформлюється як Перегляд Договору про надання соціальних послуг. Договір підписується клієнтом, соціальним працівником та керів­ником ЦСССДМ.

Після взяття сім'ї під соціальний супровід соціальні працівники здійс­нюють комплексне обстеження сім'ї, під час і у результаті якого спільно із клієнтом виявляються проблеми сім'ї і плануються заходи щодо їх подо­лання.

Спільне планування з клієнтом дій у наданні соціальних послуг є од­ним із основних принципів у соціальній роботі. Адже на практиці, часто трапляються випадки, коли у клієнта є свій власний погляд на проблему, а в соціального працівника - свій, а, відповідно, різними можуть вбачатися й шляхи вирішення проблеми. Тому необхідно спільно визначити проблему та кроки, за допомогою яких ця проблема буде позитивно вирішена. Крім того, вміння цілеспрямовано рухатися в набраному напрямі має стати основ­ною навичкою соціального працівника й клієнта.

План спільних дій у наданні соціальних послуг сім'ї складається після підписання Договору про надання соціальних послуг. Всі заплановані дії/соціальні послуги мають бути здійсненні, зрозумілими, чіткими, відповідати можливостям клієнта та його цілям, враховувати соціальне оточення клієнта, чітко визначати дії для кожної зі сторін (як соціального працівни­ка, який надає соціальні послуги, так і клієнта). У Плані фіксуються кон­кретні заходи, зазначаються виконавці, термін дій та результат, який очі­кується отримати.

У більшості випадків для розв'язання соціальних проблем сім'я по­требує певної матеріальної допомоги. Соціальний працівник спільно з кліє­нтом визначають, на якій саме проблемі слід сконцентрувати увагу і які матеріальні ресурси для цього потрібні. Після цього соціальний працівник обговорює ці пропозиції на командній зустрічі. Погоджені пропозиції вно­сяться до кошторису на отримання коштів для матеріальної допомоги сім'ям. У кошторисі зазначаються: коротка характеристика сім'ї, скільки коштів та на які саме потреби виділяються.

Етап 4. Надання соціальних послуг сім'ї, що опинилася в складних життєвих обставинах (здійснення соціального супроводу)

На четвертому етапі соціального супроводу, відповідно до Плану спі­льних дій, безпосередньо сім'ї надаються різні види послуг.

Періодично спільно з клієнтом переглядається Договір, робиться оцін­ка його виконання. При потребі справа розглядається на засіданні дорадчо­го органу повторно та вирішується питання щодо продовження або припи­нення соціального супроводу цієї сім'ї.

Всі контакти з сім'єю та з соціальним оточенням сім'ї (через листи, телефонні дзвінки, індивідуальні бесіди, інше), протоколи командних зу­стрічей, на яких розглядались питання сім'ї, мають бути обов'язково зафі­ксовані. Всі записи повинні бути достовірними, чіткими й розбірливими. Це потрібно для того, щоб за відсутності соціального працівника чи на ви­падок надзвичайної ситуації, інший соціальний працівник або керівник служби могли при необхідності отримати повну інформацію про сім'ю.

Якщо сім'я потребує матеріальної/фінансової допомоги, відбувається пошук шляхів ЇЇ надання (залучення благодійних коштів, гуманітарна допомога, організація шефської допомоги тощо). За використанням наданої матеріальної/фінансової допомоги здійснюється систематичний контроль.

 

Етап 5. Оцінка проведеної роботи, припинення соціального супроводу

Якщо обов'язки соціальної служби, передбачені Договором, виконані, та за оцінками соціального працівника сім'я вийшла із кризового стану, то сім'ю починають готувати до завершення роботи з нею. На цьому етапі здійснюється збір інформації про клієнта від дотичних служб та установ на період його завершення.

Перед припиненням підтримки сім'ї соціальний працівник спільно з клієнтом визначають: чи вирішені основні проблеми, чи безпечний психо­логічний клімат у сім'ї, чи сім'я соціально та юридично захищена, чи сім'я самодостатня та готова надалі вирішувати свої проблеми самостійно.

Питання про завершення стосунків із сім'єю обговорюється на команд­ній зустрічі - засіданні дорадчого органу, на якій і приймається рішення щодо припинення стосунків із родиною. Про припинення соціального су­проводу сім'ї приймається й відповідний наказ ЦСССДМ.

В обліковій картці сім'ї, щодо якої здійснюється соціальний супровід, описується ситуація, дається характеристика ресурсів сім'ї після надання їй соціальних послуг; записується рішення про припинення соціальних по­слуг - картка закривається.

Соціальний працівник подає звіт про результати роботи директору ЦСССДМ.

Після припинення соціального супроводу сім'я в обов'язковому по­рядку інформується про способи й організації соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.

Спостереження за сім'єю продовжується. З метою оцінки ситуації, по­передження рецидивів та надання при необхідності консультацій нагляд за сім'єю не припинається. Соціальний працівник контактує з сім'єю 2-3 рази в перші 3 місяці, далі рідше.

Литература

1. Кочубей А., Умарова Н. Визит в семью, или Практика работы с семья­ми: Учебн. пособие. - Псков: ПЛИПКРО, 2002. - 118 с.

2. Соціальна педагогіка: теорія і технології. Підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 316 с.

18. Яка документація ведеться при соціальному супроводі сім'ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах?

Документи, з якими соціальний працівник працює, здійснюючи соціа­льний супровід, подано у Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, а саме: журнал обліку сімей та облікова картка сім'ї, щодо якої здійснюється соціальний супровід.

ЖУРНАЛ

обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах

з/п	Дата взяття на облік	Прізвище, ініціали, рік народження матері, бать­ка, кількість дітей, у т.ч. неповноліт­ніх	Місце про­жи­вання сім'ї	Суб'єкт соціаль­ного інспекту­вання	Обставини, що є під­ста­вою для взяття сім'ї на облік	Рішення дорадчого органу	Види наданої допомоги	Підстава для зняття з обліку (указати дату зняття 3 обліку)	Приміт­ка

 

ОБЛІКОВА КАРТКА

сім'ї___________________________________

щодо якої здійснюється соціальний супровід

Тип сім’ї (поставити відповідну позначку) Багатодітна неповна малозабезпечина   Батько_________________________________________________ (П.І.Б., рік народження) Мати____________________________________________________ (П.І.Б., рік народження) Кількість членів сім'ї, у т.ч. дітей до 18 років

 

Місце проживання сім'ї_____________________________________

(індекс, область, район, місто (село, селище), вулиця, будинок, квартира, телефон)

У ході реалізації проекту "Розвиток інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей і дітей", що реалізується Представництвом благодійної організації "Кожній дитині" в Україні за підтримки Європейського Союзу, розроблено та впроваджується наступний пакет документів (форм), що використовуються під час соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях:

• форма № 1 - "Картка звернення";

3) форма № 1А - "Картка первинного оцінювання випадку відмови або загрози відмови від новонародженої дитини";

4) форма № 2 - "Картка соціальної роботи";

5) форма № 3 - "Картка обліку дій соціального працівника";

6) форма № 4 - "Акт - обстеження житлово-побутових умов прожи­вання";

7) форма № 5 - "Картка оцінки стану розвитку та виховання дитини";

8) форма N° б, 6А - "Договір про здійснення соціального супроводу сім'ї / Перегляд Договору про здійснення соціального супроводу сім'ї";

9) форма № 7 - "План спільних дій при здійсненні соціального су­проводу сім'ї";

10) форма № 8 - "Картка обліку наданих соціальних послуг";

11) форма № 9 - "Картка обліку матеріальної допомоги".

Приймаючи звернення клієнта, спеціалісти повинні занести інформа­цію про нього у відповідний "Журнал звернень громадян до центру соціа­льних служб для сім'ї, дітей та молоді" та зафіксувати вхідний номер зве­рнення, який буде відображатися на всіх формах "Картки соціальної роботи".

У правому кутку кожної форми "Картки соціальної роботи" вказуєть­ся номер, який відповідає порядковому номеру із "Журналу звернень гро­мадян". У разі повторного звернення клієнта та потреби у повторному взят­ті під супровід на первинній "Картці соціальної роботи" в правому кутку додається новий номер із "Журналу звернень громадян".

Всі контакти з сім'єю та з соціальним оточенням сім'ї (через листи, телефонні дзвінки, індивідуальні бесіди, інше) мають бути обов'язково за­фіксовані та включені до "Картки соціальної роботи". Також обов'язково мають бути протоколи командних зустрічей, на яких розглядались питання сім'ї.

Відповідно до Закону України "Про соціальні послуги", "Етичного ко­дексу спеціалістів із соціальної роботи України" соціальний працівник має пам'ятати, що інформація, яка міститься в "Картці" є конфіденційною. До "Картки" мають доступ: клієнт/и, щодо якого/яких ведеться соціальна робота, соціальний працівник, який надає соціальні послуги та прямі керів­ники соціального працівника. Розголосити дану інформацію соціальний пра­цівник має право тільки за обставин, коли від цього залежить захист жит­тєвих інтересів дитини чи інших членів сім'ї. Порушення законодавства про соціальні послуги та про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивіль­но-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з за­конодавством України.

Слід зазначити, що запропоновані форми розроблені з урахуванням якомога більшої кількісті факторів, причин, що спричиняють складні жи­ттєві обставини.

Форма № 1. Картка звернення.

Звернення до центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (фор­ма № 1) є первинним джерелом інформації про сім'ю, дитину. Дана форма заповнюється черговим соціальним працівником ЦСССДМ та передається менеджеру відповідної служби для прийняття рішення щодо подальшо: роботи з клієнтом. Якщо звернення чи повідомлення стосується випадку загрози відмови матері (батьків) від майбутньої чи народженої дитини, со­ціальний працівник розпочинає роботу з випадком з форми 1А, потім б залежності від ситуації використовує інші форми карток.

Форма № 2. Картка соціальної роботи.

Соціальний працівник, якому менеджер доручив працювати по звер­ненню, оформлює "Картку соціальної роботи" (форма № 2), в якій фіксу­ються дані: прізвище, ім'я, по батькові особи на якого оформлюється карт­ка, ким направлено, хто і коли прийняв рішення про надання соціальних послуг, хто (яка служба і який соціальний працівник) буде здійснювати роботу.

Другий розділ форми 2 заповнюється за результатами проведеної роботи.

Якщо обов'язки соціальної служби, передбачені Договором, виконані та за оцінками соціального працівника сім'я вийшла із кризового стану, то сім'ю починають готувати до завершення роботи з нею. Усі записи щодо завершення стосунків фіксуються у другому розділі форми 2.

Форма № 3. Картка обліку дій соціального працівника.

Вже починаючи з етапу налагодження стосунків із клієнтом, а також протягом усього періоду соціальної роботи з ним, соціальний працівник веде записи у "Картці обліку дій соціального працівника" (форма № 3) стосовно клієнта та його соціального оточення, де фіксується, коли і з ким контактував соціальний працівник, короткий зміст розмови, домовленостей, підсумок або висновок стосовно подальших дій.

Форма №q 4. Акт обстеження житлово-побутових умов.

Важливим документом в роботі із сім'єю та джерелом інформації про сім'ю є документ "Акт обстеження житлово-побутових умов" (форма №4), в якому фіксується вся інформація про сім'ю: інформація про членів роди­ни, житлові умови, характеристика сім'ї, позитивні зв'язки, основні про­блеми.

Форма № 5. Картка оцінки стану розвитку та виховання дитини.

Оцінка стану розвитку та виховання дитини (форма N° 5) спрямована на виявлення змін, які відбулися чи відбуваються у її розвитку з метою з'ясування потреб дитини. Дана оцінююча форма заповнюється за потре­бою, але обов'язково на початку надання послуг та на завершення.

Відповідно до п. 6 наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 04.02.2002 р. № 11 "Порядок здійснення соціальними працівниками ЦСССДМ соціального інспектування з метою забезпечення супроводу сімей у складних життєвих обставинах" дану оцінюючу форму можуть заповнювати: представники освіти, охорони здоров'я, опіки та пік­лування, ССН, КМСН, судові органи, житлово-комунальні служби, під­приємства, організації, громадські організації, громадяни.

Форма № 6, б А. Договір про здійснення соціального супроводу сім'ї/Перегляд Договору про здійснення соціального супроводу сім'ї.

У Договір включені такі пункти: мета співпраці, що слід зробити, права, які мають сторони та обов'язки, які на них покладаються, умови припинення, розірвання, перегляду, додаткові умови, дата укладання. Цей документ (форма № б "Договір про здійснення соціального супроводу сім'ї") укладається у двох примірниках: один зберігається у клієнта, дру­гий - у особовій справі, і підписується клієнтом, соціальним працівником, який буде працювати з родиною, та керівником служби.

По закінченню терміну дії Договір переглядається соціальним праців­ником і клієнтом: аналізуються результати, вносяться корективи чи при­ймається рішення про подальший розвиток стосунків (продовження соціа­льної роботи, припинення чи розірвання Договору). Результати перегляду фіксуються у формі № 6А "Перегляд Договору про здійснення соціального супроводу сім'ї". У деяких виняткових випадках можливий достроковий перегляд Договору з метою укладання нового (зазначення нових пунктів у плані роботи) чи припинення роботи з клієнтом.

Форма № 7. План спільних дій при здійсненні соціального супроводу сім'ї.

План складається після підписання Договору про про здійснення соці­ального супроводу сім'ї. Всі заплановані дії/ соціальні послуги мають: бути здійсненні, зрозумілими, чіткими, відповідати можливостям клієнта та його цілям, враховувати соціальне оточення клієнта, чітко визначати дії для кожної зі сторін (як соціального працівника, який надає соціальні послуги, так і клієнта). Обов'язково необхідно вказувати також термін їх виконання та результат, який очікується отримати. Все це соціальний працівник фік­сує у формі N° 7.

Форма № 8. Картка обліку надання соціальних послуг.

На всіх етапах соціальної роботи ведуться детальні записи наданих послуг сім'ї, що фіксуються у формі № 8. У цій формі є колонка "Код послуги", в якій потрібно поставити код соціальної послуги, яку надали клієнту відповідно до Глосарію проблем ЦСССДМ.

Форма № 9. Картка обліку надання матеріальної допомоги.

Усі види наданої допомоги (фінансової, матеріальної, гуманітарної) легально фіксуються у формі № 9.

При наданні фінансової допомоги обов'язково мають бути такі документи:

• заява клієнта на фінансову допомогу;

• відповідні підтверджуючі документи, які вказують на необхідність її отримання;

• протокол командної зустрічі, на якій розглядалось дане питання;

• наказ директора центру про надання фінансової допомоги;

• акт прийому-передачі коштів;

• підверджуючі документи про цільове використання коштів.

При наданні матеріальної допомоги:

• протокол командної зустрічі, на якій розглядалось питання на­дання матеріальної допомоги;

• кошторис на отримання коштів для матеріальної допомоги сім'ям;

• наказ директора центру про затвердження кошторису;

• наказ директора про надання матеріальної допомоги сім'ям;

• акт прийому-передачі матеріальної допомоги.

При наданні гуманітарної допомоги:

• заяви клієнта;

• наказ директора центру про надання гуманітарної допомоги;

• відповідний запис у Журналі надання гуманітарної допомоги.

 

 

-

 

 

 

 

 

 

Карта обліку надання матеріальної допомоги

№ /20 р., № /20 р.,

№ з/п	Дата надання допомоги	Прізвище, ім'я, по батькові особи, що отримує допомогу	Підстава на отримання мате­ріальної допомоги (акт обстеження, протокол, наказ)	Вид допомоги (фінансова, матеріа-льна, гуманітарна)	Розмір допомоги (в грн)	Підпис отриму-вача	Піідпис социаль­ного пра-цівника