Лабораторна робота № 4. Розташування видобувних свердловин на структурах
Розташування видобувних свердловин на структурах з плікативними ускладненнями Теоретичні положення
Антиклінальні структури, які ускладнюються деякою кількістю склепінь, завжди характеризуються неоднорідністю колекторських властивостей гірських порід, що складають її розріз. Як правило для детального вивчення неоднорідності колекторів використовують наступні коефіцієнти: - коефіцієнт розчленування – це відношення числа пісковикових пропластків, сумованих по всіх розрізах свердловин до загальної кількості пробурених свердловин; - коефіцієнт літологічної зв’язаності пісковиків – це відношення кількості свердловин, які розкрили монолітні пласти пісковиків (товщини яких дорівнюють середній товщині або більшій за неї) до загальної кількості пробурених свердловин; - коефіцієнт піщанистості – це відношення об’єму пористої частини горизонту до всього об’єму горизонту (в межах його продуктивної частини). Вказаними коефіцієнтами не можна в достатній мірі оцінити неоднорідність продуктивних горизонтів при обробці даних по них, тому що в багатьох випадках пісковики є монолітними і витриманими за товщиною по площі продуктивного горизонту, але на окремих ділянках відмічаються зони з кращими або гіршими колекторськими властивостями, що пов’язано, як правило, з підвищеною тріщинуватістю порід. Крім того, наведеними коефіцієнтами не можна оцінювати неоднорідність карбонатних колекторів та колекторів, пов’язаних з кристалічними і метаморфічними породами. Відомо, що підвищена тріщинуватість гірських порід завжди має місце на ділянках зім’яття пластів порід в складки, особливо в їх склепіннях, де утворюються тріщини відриву і сколювання, які значно покращують колекторські властивості порід. Вивчення нафтогазоносних структур показує, що вони, як правило, на окремих ділянках ускладнюються додатковими, меншими за розмірами, складками, кількість яких іноді є досить великою. Так, наприклад, відоме газове родовище-гігант Уренгой ускладнюється двома додатковими дрібними складками (ділянки свердловин №№ 61 і 17); газове родовище Медвеже - трьома (ділянки свердловин №№ 18; 14 і 19; 1; 2 і 11); Усть-Баликське нафтове родовище – п’ятьма; Мегіонське - шістьма і т.д. Безпосередньо в Передкарпатському прогині, згідно геологічних побудов УкрДГРІ, структура Орів-Уличнянського нафтового родовища ускладнюється двома складками - ділянки свердловин № 41, 95, 33-Ул, 113 (рисунок 4.1); Бориславська складка - трьома дрібними склепіннями - ділянки свердловин № 1873 і 1625 та свердловини Міріам № 1313, а також № 892, 477 (рисунок 4.2). Навіть невелика за розмірами Косівська структура ускладнюється двома малими склепіннями - ділянки свердловин № 25 і № 45 (рисунок 4.3). Вказані ділянки, де виділені локальні склепіння, які ускладнюють загальну структуру, характеризувались вищими дебітами вуглеводнів, що пов’язано, з покращенням колекторських властивостей порід за рахунок високої їх тріщинуватості на цих ділянках. Для більш точної характеристики неоднорідності продуктивного горизонту необхідно використовувати не тільки вище наведені коефіцієнти (що характеризують неоднорідність гірських порід сформовану в процесі седиментогенезу), але і коефіцієнт плікативного ускладнення продуктивних горизонтів – Кпл. Коефіцієнт плікативного ускладнення Кпл – це відношення суми площ ділянок, де мають місце плікативні ускладнення (å Fпл) у вигляді малих склепінь (іноді ці малі складки мають вигляд напівзамкнутих структурних носів, в
Рисунок 4.1 – Орів-Уличнянське родовище. Геологічний профіль (за Є.В. Ткаченко) 1.- пробурені свердловини; 2.- геологічні границі; 3.- поклади нафти.
Рисунок 4.2 – Бориславське родовище. Геологічний профіль (за В.В. Глушко, Р.М. Новосилецьким, 1971) 1.- пробурені свердловини; 2.- геологічні границі; 3.- тектонічні порушення; 4.- поклади нафти; 5.- поклади газу.
цьому випадку можливо робити для них екстраполяцію останньої ізогіпси) до загальної площі досліджуваної структури (F): Кпл= SFпл /F (4.1) Даний коефіцієнт дозволить більш точно охарактеризувати ступінь неоднорідності продуктивного горизонту, тому що буде враховуватись поряд з літологічними факторами і фактор плікативного ускладнення структур. Це має велике практичне значення при підрахунку запасів нафти і газу, розміщенні на структурі розвідувальних і особливо експлуатаційних свердловин, зокрема вибору відстаней між ними і т. д.
Рисунок 4.3- Косівське родовище. Структурна карта
|
