Тема № 11. Випробування посудин,що працюють під тиском
Зміст теми 1 Призначення, класифікація та галузь застосування посудин, що працюють під тиском. 2 Особливості конструкції посудин та їх складових частин (обичайок, днищ, люків, штуцерів, запобіжних пристроїв, фланцевих з’єднань тощо). 3 Загальні вимоги до технології виготовлення та контролю якості посудин та їх складових елементів. 4 Загальна характеристика дефектів зварних швів та методів їх контролю. 5 Гідравлічні випробування посудин. Параметри режиму випробувань. Критерії результатів випробувань. 6 Технічне опосвідчення посудин. Зміст, обсяг, методи та періодичність технічних опосвідчень посудин. 7 Загальні вимоги безпеки при випробуванні посудин, що працюють під тиском.
Що треба вміти? 1 Користуючись нормами та правилами Державного Комітету України по нагляду за охороною праці (Держнагляд-охоронпраці), розробляти графіки періодичності та обсягу технічного опосвідчення посудин. 2 В залежності від конструкції та умов експлуатації посу-дин обґрунтовувати та вибирати методи контролю їх технічного стану та складових частин посудин. 3 Визначати параметри режиму гідравлічного випробу-вання посудин залежно від їх конструкції та умов застосування. 4 Розробляти стенди для гідравлічного випробування посудин. 5 Розробляти робочі інструкції по проведенню гідравліч-них випробувань посудин. 6 Вибирати кількість, тип та параметри запобіжних прис-троїв для запобігання підвищення тиску в посудинах.
Рекомендовані джерела:9, 10, 16, 27, 33, 38, 39.
Тема № 12. Випробування запобіжних клапанів Зміст теми 1 Призначення та класифікація запобіжних клапанів. Запобіжні клапани прямої та непрямої дії. 2 Експлуатаційні вимоги до запобіжних клапанів. Вимоги до встановлення запобіжних клапанів на об’єкти, що обслуго-вуються. 3 Запобіжні мембранні клапани. Особливості конструкції та принцип роботи. 4 Гвіздкові запобіжні клапани. Конструкція, принцип ро-боти, сфера використання. 5 Запобіжні пружинні клапани. Особливості конструкції та принцип роботи малопідйомних та повнопідйомних запобіжних пружинних клапанів. 6 Технічне обслуговування запобіжних клапанів. Загальні відомості про регулювання запобіжних клапанів. 7 Параметри регулювання запобіжних клапанів. Вплив конструктивних та експлуатаційних чинників на параметри регулювання запобіжних клапанів. 8 Випробування запобіжних клапанів на герметичність. Випробування на міцність і щільність корпусних деталей клапанів. Критерії герметичності. 9 Загальні вимоги до конструктивних схем стендів для випробування та регулювання запобіжних клапанів. 10 Вимоги безпеки при випробуванні та регулюванні запобіжних клапанів.
Що треба вміти 1 Користуючись державними та галузевими регламентними нормами, обґрунтовувати і визначати параметри режиму випро-бування та регулювання запобіжних клапанів. 2 Аналізувати можливі варіанти конструктивних схем стендів для випробування та регулювання запобіжних клапанів, вибирати найефективніший. 3 Розробляти конструкцію випробувальних стендів. 4 Вибирати необхідні вимірювальні та реєстраційні засоби для контролю параметрів режиму випробування та регулювання запобіжних клапанів. 5 Передбачати небезпечні ситуації, що можуть виникати в процесі випробування клапанів, розробляти організаційні та технічні заходи для їх попередження. 6 Розробляти методики та інструкції випробування і регулювання запобіжних клапанів. 7 Оформляти документально методики, інструкції та результати випробування і регулювання запобіжних клапанів.
Рекомендовані джерела: 9, 10, 12, 27, 28, 38, 39.
Тема № 13. Атестація випробувального обладнання Зміст теми 1 Мета проведення атестації випробувального обладнання. Класифікація видів атестації випробувального обладнання. 2 Підготовка до проведення атестації випробувального обладнання. 3 Підготовка і порядок проведення первинної атестації випробувального обладнання. 4 Суть, підготовка та проведення періодичної атестації випробувального обладнання. 5 Особливості атестації імпортного випробувального об-ладнання. 6 Позачергова атестація випробувального обладнання. 7 Документальне оформлення результатів атестації випро-бувального обладнання.
Що треба вміти? 1 Сформулювати перелік характеристик і властивостей, які слід перевіряти в процесі атестації випробувального облад-нання. 2 Розробляти програму та проект методики атестації випробувального обладнання. 3 Вибирати необхідне обладнання, засоби контролю та вимірювання для проведення атестації випробувального облад-нання. 4 Передбачати можливі небезпечні ситуації, що можуть виникати в процесі атестаційних випробувань і впроваджувати запобіжні заходи. 5 Аналізувати результати атестаційних випробувань і оформляти їх у відповідності до встановлених вимог.
Рекомендовані джерела: 9, 13, 27, 28, 38, 39.
3 Типові норми, вимоги та рекомендації до процесу випробування бурового і нафтогазопромислового обладнання
3.1 Випробування противикидного обладнання після виготовлення та ремонту
3.1.1 Після виготовлення кожний превентор підлягає зовнішньому обстеженню і наступним випробуванням: на міцність і щільність матеріалу деталей, внутрішні порожнини яких знаходяться під тиском середовища (корпусних деталей); на герметичність ущільнень і з’єднань; на правильність взаємодії складових частин. 3.1.2 Корпусні деталі превенторів, підпревенторні хресто-вини випробуються пробним тиском згідно табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Значення пробних тисків для випробування корпусних деталей
3.1.3 Циліндри гідроприводів превенторів та їх гідропро-води випробуються тиском рівним 1,5∙рр. 3.1.4 Випробування на міцність, щільність і герметичність проводяться до фарбування. 3.1.5 Випробування на міцність, щільність і герметичність корпусних деталей проводяться водою або водним розчином, що містить інгібітор корозії. Порожнини гідравлічних циліндрів і гідропроводи допускається випробувати робочою рідиною гідросистем. 3.1.6 Час витримки під тиском при випробуванні на міцність і щільність корпусних деталей складає: для корпусних деталей превенторів, підпревенторних хрестовин – 10 хв.; для гідроприводних циліндрів і гідропроводів – 5 хв. 3.1.7 Превентор випробовується на герметичність на контрольному патрубку. Випробування проводяться робочим тиском рр протягом 15 хв. 3.1.8 Позитивними результатами гідравлічних випробу-вань превенторів слід вважати такі, при яких не виявлено: протікання, тріщин, просочування, потіння в зварних з’єднаннях і основному металі; протікання в роз’ємних з’єднаннях; видимих залишкових деформацій; падіння тиску на манометрах (в деяких випадках допускається падіння тиску на 0,05 МПа). 3.1.9 Пневмогідроакумулятор системи гідрокерування противикидним обладнанням відноситься до категорії посудин, що працюють під тиском і випробується на всіх етапах життєвого циклу пробним тиском, який на 25 % вищий робочого. Випробувальна рідина – робоча рідина гідросистеми. Час витримки пневмогідроакумулятора під тиском складає не менше 5 хвилин. 3.1.10 Гідросистема для керування противикидним облад-нанням випробується робочою рідиною на робочий тиск на протязі 10 хвилин. Зменшення тиску не допускається.
3.2 Випробування противикидного обладнання після монтажу на свердловині
3.2.1 Після монтажу на свердловині противикидне облад-нання випробують на герметичність ущільнень і з’єднань. 3.2.2 Противикидне обладнання на усті свердловини вип-робується в наступних випадках: після кожного монтажу; після проведення ремонтних робіт (заміна засувки, заміна плашок превентора та ін.); перед розкриттям продуктивного горизонту; періодично у відповідності до рекомендації бурової компанії (згідно стандарту API RP53 максимум через кожних 3 тижні). 3.2.3 Превенторний блок випробують на тиск не більший від тиску опресування обсадної колони, на якій він змонтований. При наявності пробки-пакера для відокремлення ствола свердловини від устьового обладнання превенторний блок може бути випробуваний на робочий тиск. 3.2.4 Якщо до складу превенторного блока входить більше ніж один превентор, то їх випробування проводять у послі-довності "знизу-вверх". 3.2.5 Випробування противикидного обладнання прово-дяться водою. В окремих випадках (наприклад, для газових свердловин) випробування можуть проводитись інертним газом або повітрям. Випробування буровим розчином забороняється. 3.2.6 При випробуванні трубні плашкові і універсальні превентори необхідно закривати на підвішеній на гаку трубній колоні або на трубі. 3.2.7 Час витримки превентора, що випробується під тиском, залежить від категорії свердловини і складає від 10 до 30 хвилин. На підприємствах ДК "Укргазвидобування" результати випробувань превенторів, якими обладнуються газові свердло-вини, вважаються позитивними, якщо падіння тиску на протязі 30 хвилин складає не більше 0,5 МПа. 3.2.8 Згідно стандарту API RP53 результати випробувань змонтованих на усті свердловини превенторів вважаються позитивними якщо: тиск залишається стабільним протягом 10 хвилин для кожного елемента превенторного блока; падіння тиску на протязі 10 хвилин складає не більше: 5 % від випробувального тиску (при рпр ≤ 40 МПа) і 2 МПа для випробувань на тиск більший ніж 40 МПа. 3.2.9 Маніфольдні лінії противикидного обладнання, включаючи корінні та кінцеві засувки, випробуються водою на тиск опресування останньої ступені обсадної колони, але не вище робочого тиску елементів маніфольду. 3.2.10 Маніфольдні лінії після кінцевих засувок випробують на тиск: 5 МПа для противикидного обладнання, розрахованого на тиск до 21 МПа; 10 МПа для противикидного обладнання, розрахованого на тиск більший ніж 21 МПа. 3.2.11 Результати випробувань маніфольдних ліній проти-викидного обладнання вважаються позитивними, якщо падіння тиску на протязі 30 хвилин не перевищує 0,5 МПа. 3.2.12 Наведені в п.п. 3.2.1-3.2.11 норми не є абсолютними і змінюються залежно від конкретних обставин, пов’язаних з умовами та вимогами до технологічних, ремонтних та аварійних процесів, що мають місце на свердловині. 3.2.13 В разі необхідності опресування кожної засувки, встановленої на маніфольдних лініях, спочатку закривають кінцеві засувки і перевіряють їх герметичність. Потім закривається наступна від кінцевої засувка і відкривається кінцева і т. д. 3.2.14 Герметичність змонтованого імпортного проти-викидного обладнання слід перевіряти відповідно до вимог для вітчизняного противикидного обладнання.
|
