Сведения для расчета экономических показателей работы организации за год.
Отже, гуманізм і Ренесанс як художній стиль прийшовся до душі польському менталітету. Принцип шляхетської демократії, "можновладства", виборності короля, покладений в основу польської державності, підкреслював значення людської особи. Гуманістичний антропоцентризм розумівся ним як своє традиційне "можновладство" і свавілля, гуманістичне тираноборство – як відстоювання своїх станових прав і привілеїв, дуже широких в цій "шляхетській республіці", як подальше обмеження і без того слабкої королівської влади. Навпаки, прихильники посилення інституту королівської влади знаходили близькі для себе ідеї в понятті ренесансного государя як ідеального володаря, що керується інтересами всіх станів для загального блага і реалізовує свої устремління абсолютного правителя. Звідси підвищений інтерес польської культури до символіки влади, її репрезентативних функцій, самих носіїв влади і дворянської гідності. Людина в польському Ренесансі – це незалежна особа, політично і економічно активна, головною метою якої стає особове твердження, що критично відноситься до суспільних явищ, одночасно повна відчуття власної гідності, що доходить до гордовитості, й іронічна, схильна до сміху і грубого жарту, широка за вдачею, що тільки починає відкривати глибину і складність людських відчуттів, їх витончений вираз, особу, для якої суспільна саморепрезентація важливіша за внутрішній світ.
Епоха культурного підйому, пов'язаного з розвитком гуманістичних і реформістських ідей, починається на польських землях з другої половини XV ст. Носіями гуманістичних ідей у Польщі були не лише представники тих кіл суспільства, що були зв'язані з міською культурою, а й передові представники шляхти, яка спиралась на гуманістичні ідеали у своїй боротьбі з католицькою церквою за економічні і політичні права.
Розвиток польської культури XV – початку XVII ст. був усестороннім, він охоплював архітектуру, образотворче мистецтво, музику, науку. Варто назвати лише художні шедеври Віта Ствоша (1445-1523), плеяду видатних учених, що працювали у Краківському університеті (заснованому в 1364 p.), в ньому навчався і геніальний М. Коперник (1473-1543), і автор монументального дослідження "Історія Польщі" Ян Длугош (1415-1480) і т. п.
Одним із перших польських поетів-гуманістів, який створив латинською мовою видатні взірці поезії, був Ґжеґож з Саноку (близько 1407-1477) – філолог і філософ, професор Краківського університету, чудовий знавець античної літератури, один із творців гуманістичного гуртка в Польщі.
У перші десятиріччя XVI ст. у Польщі виступила група поетів, які писали латинською мовою: Павел із Кросна (близько 1470-1517), Анджей Кшицький (1482-1537), Міколай Гусовський (близько 1475-1533), Ян Дантішек (1485-1548), Клеменс Яніцький (1517-1543) та ін. їхній доробок має яскраво виражений ренесансний характер. Активну участь у виступах брав і Міколай Рей.
Ян Кохановський надзвичайно різносторонній поет, він – автор віршованих послань і поем ("Сатир", "Муза", "Згода", "Шахи" та ін.), чотирьох книг "Елегій", двох томів "Пісень", численних жартівливих фрашок, дев'ятнадцяти глибоколіричних "Тренів" ("Плачів"), селянської ідилії ("Собутка"), перекладів і трактату про польську мову ("Польська орфографія"), драми ("Відмова грецьким послам") та ін. Частина його творчої спадщини написана латинською, але переважно свої твори поет писав польською мовою, піднісши її на небувалу височінь. Ян Кохановський був новатором і в галузі форми: він один із перших ввів у польську поезію сонет, терцину, білий вірш тощо.
Завдяки своєрідності внутрішнього устрою Польщі перше місце в гуманітарній сфері зайняла суспільно-політична думка і історіографія. Польське суспільство формувало свою політичну і історичну самосвідомість і демонструвало її навколишньому світу, тим самим заявляючи про своє міцне місце в системі європейських народів. Філософська думка плідно розробляла проблеми логіки. Вершиною польської ренесансної політичної думки стала творчість А. Фрича Моджевського (1503-1572).
Сведения для расчета экономических показателей работы организации за год. Вариант №13
|
