Пожертва1. Новелою в ЦК є регулювання специфіки відносин, пов'язаних з пожертвою. Пожертва за своєю природою є різновидом договору дарування. Водночас пожертві властиві специфічні, відміннівід дарування ознаки. Насамперед це стосується предмета дарування. Майнові права не можуть бути предметом пожертви. Крім цього, разом з прийняттям пожертви на особу покладається обов'язок,спрямований на досягнення певної наперед обумовленої мети суспільно-корисного характеру. 2. Договір про пожертву є реальним. Моментом виникнення договірних правовідносин є прийняття пожертви. Оскільки пожертва за правовою природою має ознаки дарування, то положення про договір дарування є правовою основою регулювання коментованих відносин. Якщо законом встановлені спеціальні норми, щодо договору пожертви застосовуватимуться ці положення. 3. Певні особливості має правовий статус пожертвувана. Оскільки договір пожертви спрямований на досягнення певної мети, по-жертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви. Дарувальнику такого права законом не надано. Він можевимагати лише вчинення певних дій на користь третьої особи, а неконтролювати мету використання обдаровуваним дарунка, якщо немає загрози втрати або пошкодження останнього (ч.2, 3 ст.727 ЦК)- Оскільки використання пожертви має цільовий характер, то зміна призначення пожертви можлива лише за згодою пожертвува- ча Зазначене право має особистий характер і не передається в порядку правонаступництва. Рішення про зміну мети використання пожертви у разі смерті фізичної особи-пожертвувача або ліквідації юридичної особи може прийняти лише суд. Цільовий характер пожертви зумовлює ще одне право пожерт-вувача — розірвати договір у разі її нецільового використання. Зазначене право не має особистого характеру. Отже, право вимоги розірвання договору пожертви мають також правонаступники (спадкоємці) пожертву вача. Глава 56 Рента 1. Поняття і форма договору ренти 1. Одним з нових видів договорів, передбачених ЦК, є договірренти. Названий договір опосередковує передачу майна у власність. Цей договір є двосторонньо зобов'язуючим. Права і взаємніобов'язки має як одна, так і друга сторона. Договір ренти є кон-сенсуальним договором: права І обов'язки сторін виникають післядосягнення згоди з усіх істотних умов у передбаченій закономформі. Договір ренти може бути укладений на певний строк або на не-визначений строк. Відповідно існуватиме обов'язок її платника сплачувати ренту протягом певного строку або безстроково. 2. Договір ренти укладається в письмовій формі незалежно відрозміру майна, переданого у власність платнику ренти, і суб'єктного складу договірних відносин. До ренти нерухомого майна застосовуються правила купІвлі-продажу. Такий договір повинен бути нотаріально посвідчений і зареєстрований (наприклад, передача будинку або земельної ділянки реєструється в органах місцевоївлади). 3. Договір ренти може мати платний і безоплатний характер. Цезалежатиме від того, чи покладається на платника ренти обов'язоксплачувати зустрічний еквівалент одержувачу ренти. Залежно відо платності (безоплатності) договору ренти застосовуватимутьсянорми, що регулюють відповідні договори, найбільш близькі заприродою до ренти. Зокрема, у разі платності ренти нормативнубазу становитимуть загальні положення про договір купівлі-прода-жу, зокрема, повноваження щодо передачі майна у ренту, обов'яз-ки передавача майна, момент виконання обов'язку передати но, перехід ризику випадкового знищення або випадкового поі кодження речі. У разі безоплатності договору ренти можуть застосовуватися o ремі положення, що регулюють відносини дарування (наприклг щодо форми договору, обов'язків сторін, пов'язаних з передачею прийняттям речі — предмету ренти тощо). 4. Одержувачем ренти та її платником є фізичні особи. Фізич?особи можуть бути учасниками рентних відносин з дотриманнявимог до обсягу дієздатності. Бути стороною договору ренти дозволяється і юридичним особам, якщо це не суперечить їх установчидокументам.
|
