РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТРЕСУ 2.1. Загальні принципи дослідження феномену стресуІз попереднього розділу було встановлено, що стрес - явище складне, воно зачіпає різні сфери функціювання людини на фізіологічному, психологічному та соціально-психологічному рівні. Тому вивчення цього явища вимагає комплексності, із залученням спеціалістів різних напрямків дослідження змін, викликаних стресом. Тому для вивчення стресу застосовують різноманітні методи в залежності від рівня функціонування організму в надзвичайних умовах: - фізіологічному; - психофізіологічному; - психологічному; - соціально-психологічному. Слід зазначити, що не існує універсального методу дослідження стресу. Дуже часто його вивчення потребує деякого проміжку часу. Для дослідження та діагностики стресу, як і інших психологічних станів існує ряд методик, що володіють як деякими признаками об'єктивності, так і суб'єктивності. 1. Приладні психофізіологічні методики. Діагностично значимі показники реєструються за допомогою приладної реєстрації (дихання, пульсу м'язовий тонус і т.д.). Але це не самі поведінкові реакції, а їх фізіологічні індикатори. Ці методики частіше застосовуються для діагностики функціонального стану. 2. Апаратні поведінкові методики. Класичний приклад дають хронометричні методики, що дозволяють реєструвати швидкісні параметри реакцій і відповідей, що реєструються. За допомогою апаратних методик діагностують елементарні психічні функції (наприклад, почуття рівноваги або психомоторну координацію) та властивості нервової системи. Певну різновидність апаратних методик представляють собою тести-тренажери для діагностики певних професійних здібностей. В них створюється імітація реальних умов професійної діяльності (пульт водія або пілота). 3. Об'єктивні тести з вибором відповіді. Результати обробляються по ключу, заданому в формі об'єктивного соціокультурного нормативу, тобто маються об'єктивно правильні та неправильні відповіді. 4. Тести-опитувальники. Це також відповіді з заданими варіантами відповіді на питання. Але ключ до пункту в цьому випадку визначається не соціокультурними нормами, а за допомогою особливих психометричних процедур. 5. Методики суб'єктивного шкалування. На відміну від методів експертної оцінки в цьому випадку оцінки виносить сам піддослідний, а, не виконавець методики. Піддослідний оцінює зовнішні об'єкти або поняття, а висновки робляться про нього самого. Нижче перераховуються фактично суб'єктивні методи експертної оцінки. В цьому випадку виконавець по визначеній системі шкал, при знаків і діагностичних категорій оцінює або маму поведінку (діяльність) піддослідного, або продукти їх діяльності. 6. Проективні методики. Це як правило, тести із вільною відповіддю, цього вибору визначається структурою суб'єктивного досвіду, установка- ми і мотивами піддослідною. Приклади проективних методик: "Тест кольорових переваг" (Люшер), "Тест переваги фотопортретів" (Сонді), "Тест гумористичних фраз" (Болдирева, Шмелев). 7. Стандартизовані аналітичні спостереження. На відміну від 8. Контент аналіз (аналіз змісту). Ця техніка застосовується при наявності однозначно зафіксованого матеріалу спостереження. Рахується частота певних елементів (фактів, одиниць анадізу) в матеріалі спостереження, а потім по співвідношенню цих, частот робляться психсОюгічні висновки. 9. Включене спостереження з послідуючим рейтинг-шкалуванням. Міра виразності потрібної властивості забезпечується не частотою появи певного факту в матеріалі спостереження, а градацією суб'єктивної оцінки по певній рейтинг-шкалі (семибальна, п'ятибальна, або більш менш дробна). 10. Психологічна бесіда. Інтерв'юер добуває відомості про піддослідного спостерігая і аналізуя його відповіді в момент впливу на нього. Певною модифікацією і формалізацією метода бесіди можна вважати заочне анкетування. 11. Рольова гра. Особливо ефективна для діагностики дітей. Але, як і бесіда є комплексним, корекційно-діагностичним методом.
|
