Лютого Лесі Українці 135 років з дня народження

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов малесенька дитинка.

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

ЯК ДИТИНОЮ БУВАЛО…

Як дитиною бувало

Упаду собі на лихо

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

«Що болить?»– мене питали,

Але я не признавалась, -

Я була малою горда

Щоб не плакать, я сміялась.

ДОВІДКОВА СЛУЖБА

Дякуємо батькам Романчука Аркадія група.№ 4 – за ремонт музичної зали та батькам Вишневської Маші за чудові столи – квітку група № 5

Всім батькам дитячого закладу за матеріальну підтримку – ДЯКУЄМО!!!

 

ПОГРАЄМОСЯ?

1. Яких геометричних фігур не вистачає у 2-му та 3-му рядку?

?

? 2. Скільки складів у слові корова?

Назвіть перший звук, останній.

Скільки у слові голосних та приголосних звуків?

3. І своє дитя не забула, і чужих погодувала.

Хто це?

4. Щ 4. Що з торбинки тягнуть, а з чашечки п’ють? Що це?

5. Відгадайте загадки. Що їх об’єднує?

Маленьке, кругленьке з гори скотилось, впало, розбилось, нема такого бондаря, щоб його скував.

Котилась бочка з горбочка, покотилась та й розбилась. Нема того бондарця, щоб поправив кадібця.

Білий кожух без складок зшитий.

Біла кріпость і жовта кріпость: щоб дістатись до жовтої, то треба розбити білу.

Що роджене і не роджене?

В одній бочечці біле вино і жовте бовтається, а не змішується.

Барилко без обручів, без дна, а в нім два сорти вина.

В одній діжці два сорти вина – і ніколи не зіллються.

Глиняний глечик соком налитий, хто розіб’є – повік не збере.

Срібна діжка золотого напою повна, хто поламає – вік не збудує.

Розколеш лід – візьмеш срібло, розколеш срібло – візьмеш золото.

Схоже на бочку, а потурбуйся – матимеш квочку.

Кидаєш угору біле, а на землю падає жовте.

Вариш – два рази солиш, а їси – ще раз присолюєш.

В одній діжці два тіста.

 

Редактор газети – завідуюча ДНЗ Гапоненко Т.В.