Формування цегли, та глиняно/черепиці

Цегла формується на стрічкових пресах. Продуктивність пресів при сталості інших факторів залежить перш за все від жив­лення їх глиною.

Якість сирцю залежить не тільки від якості сировини і відповідної її обробки, але ще (в більшій мірі) від правильного здійснення процесу формування. Досягти цього можна лише тоді, коли всі вузли стрічкового преса справні і надійні в роботі.

При відсутності пластичної глини формування виробів часто утруднюється, а продукція має низьку якість. В таких випадках доцільно застосовувати вакуумні преси. В процесі вакуумування значно підвищується пластичність глини, а готова цегла має ви­щу механічну міцність.

На вакуум-пресах утворюється щільний брус. Це дозволяє су­шити цеглу без дерев'яних рамок, укладаючи її у штабелі на зви­чайних площадочних вагонетках. При збільшенні вакууму зни­жується вологоємність виробів.

Першим і головним завданням при виробленні цегли є одер­жання пластичної маси. Для цього застосовують парозволожен-ня глини.

Завдяки підвищенню температури глини при парозволоженні до (40...50) °С дещо змінюється технологія сушіння сирцю: на (30...50)% скорочується строк сушіння і значно покращується якість іпродукції.

Необхідною умовою при парозволоженні є негайне заванта­ження сирцю в тунельні сушарки, де підтримується температура, близька до температури прогрівання сирцю.

Таким чином, парозволоження глини призводить до одержан­ня більш однорідної і пластичної маси, одноразового зволоження і прогріву її; скорочення часу сушіння сирцю; збільшення потуж­ності тунельних сушарок завдяки зменшенню строків сушіння, підвищення потужності преса і зменшення витрат електроенергії; підвищення міцності цегли і зменшення кількості тріщин.

Значним резервом у збільшенні і поліпшенні цегельного ви­робництва є випуск дірчастої та щілинної цегли і ефективних ка­менів. На виготовлення їх витрачається порівняно із звичайною повнотілою цеглою менше глини і палива, скорочуються набага­то час сушіння й випалювання, зменшуються вага і товщина спо­руджених з цих виробів стін, відповідно зменшуються транс­портні витрати. Все це сприяє значному здешевленню будів­ництва. Дуже важливим є і те, що виробництво полегшеної цегли майже повністю усуває завилькуватість. Виготовляти таку цеглу можна з переважної кількості розповсюджених на Україні глин.

Першим етапом на шляху переходу до випуску ефективних каменів є виготовлення 3-дірчастої цегли. Саме ця цегла дає мож­ливість майстрам за короткий час освоїти і встановити режим сушіння.

Для виготовлення її рекомендується виготовити три конусних керни, які кріпляться до кернотримачів. Вони приварюються або прикріплюються за допомогою різьби до металевої дуги. Дуга з кернами монтується між головкою преса і мундштуком. Конус-ність кернів з розширенням у бік виходу глиняної стрічки забез­печує пересування отворів з щільною і гладенькою поверхнею.

Така проста конструкція, як правило, не викликає ніяких ус­кладнень в роботі на будь-яких стрічкових пресах. Збільшення площі поперечного перерізу кернів на виході з мундштука, зви­чайно, збільшує пустотність цегли і підвищує її ефективність.

Замість цегли з круглими отворами можна виготовляти з щільовими отворами. Вже три щілини, завширшки в 25 мм кож­на, утворюють порожнинність в 10%.

Для пресів з меншою потужністю можна використати спосіб так званих "плаваючих" кернів для виготовлення 3...4 і 5-щілин-ної цегли

Вони кріпляться звичайними велосипедними спицями до рам­ки, що має однакові з роширювальною головкою розміри виго­товлена з сталевого листа завтовшки 2 мм.

Глиняна черепиця — найбільш довговічний, вогнетривкий, дешевий і красивий покрівельний матеріал. Виробництво іі мож­на організувати скрізь, де є поклади пластичних, так званих "гон­чарних" глин.

Важливою умовою для одержання високоякісної черепиці є обробка глини виморожуванням та вивітрюванням. Гончарна глина залягає шарами, товщина яких не перевищує (2...3) м.

Видобувати глину рекомендується уступами заввишки (25...ЗО) см.

Видобуту восени глину укладають в бурти (гряди) висотою (60... 50) см. Це забезпечує переморожування глини на всю товщу шарів. В бурти укладають глину з розрахунку 2 м3 на 1 тис. шт. черепиці і заливають водою. Це сприяє зміні її природної струк­тури, а під дією сонця та вітрів глина розкладається й стає більш однорідною.

Витриману в буртах глину подають на стрічковий прес для виготовлення вальків у вигляді подвійної або потрійної цегли.