итання 12-16постановка цылей,знаходження цылей
Питання 3-8.
Розглянемо коротко характеристику зазначених концептуальних підходів.
Можливості:здатність керувати собою;розумні особисті цінності;чіткі особисті цілі;постійне підвищення особистого професійного рівня;розвиток навичок рішення проблем; Обмеження – це фактори, що стримують потенціал і результати роботи окремого менеджера чи групи (організації) у цілому. Ввідповідно, це такі обмеження:
Він включає:самопізнання;самовизначення;самоврядування; самовдосконалення;самоконтроль самостворення;самооздоровлення.
Знання своїх індивідуальних особливостей і здібностей дуже важливо, тому що це, по суті, знання своїх достоїнств і недоліків. Визначення свого типу творчої особистості дозволяє побудувати «профіль творчої особистості», визначити її сильні і слабкі сторони. Далі пропонується ряд тестів і методик для оцінки і розвитку необхідних якостей особистості менеджера і методичні поради щодо розробки програм самоосвіти і саморозвитку. Концепція А.Т.Хроленко заснована на ідеї культури ділового життя.
Розширення професійних можливостей особистості в результаті роботи по підвищенню своєї ділової кваліфікації створює основу для службового росту.
Існує ще одна концепція самоменеджменту – концепція Лотара Зайверта, яка заснована на ідеї керування своїм часом. Ця концепція, на наш погляд, найбільш раціональна й універсальна, тому що вона містить у собі найбільш важливі моменти з інших концепцій і одночасно Зайверт дає відпрацьовані і багаторазово випробувані методи роботи над собою, які не вимагають особливих мудрувань, багаторазового тестування і придатні для використання в повсякденній практиці.. Відповідно до визначення Зайверта,
Питання. наступні 5 функцій: 1. 2. 3. 4. 5. 6. Питання.
Витрати нашого часу протягом доби можна скомпонувати в блоки:
Ціль (або мета) – це те, до чого прагнуть, що треба здійснити. (Див.: Ожегов С. И. Словарь русского языка). Постановка цілей вимагає чітко і в точних формулюваннях висловлювати наші явні і приховані потреби, інтереси, чи бажання, і зорієнтувати наші дії на досягнення цієї мети Процес постановки цілей включає три фази:
Розглянемо I фазу процесу постановки цілей – знаходження цілей. 2. Знаходження цілей. Для визначення цілей необхідно задати собі такі питання:
Основний принцип визначення і постановки цілей – це ясність мети. Це передумова успіхів у професійному й особистому житті. Деякі люди настільки активно втягуються в процес виконання завдань, що втрачають уявлення про зміст своєї діяльності: як говорять “за деревами не видно лісу”. Другий найважливіший принцип постановки цілей – реалістичність цілей. Треба ставити реальні цілі, тобто, такі, що можуть бути втілені в конкретні дії. Розглянемо деякі приклади формулювання цілей:
2. 13питання Етапи визначення особистих цілей:
забезпечити ясність цілей – чого Ви конкретно хочете досягти – розробити життєві цілі; 2. 3. 4. 5. 6. Питання 17.принципи ы правила планування робочого часу Нове покоління менеджерів і бізнесменів приділяє дуже велику увагу плануванню й ефективній організації своєї праці, більш раціональному використанню робочого часу, тому що невпорядкованість дня створює непродуктивний стиль і приводить до нераціонального використання часу у всіх сферах діяльності. Планування як складова частина задач і правил самоменеджменту означає:підготовку до реалізації поставлених цілей;упорядкування часу.
Практичний досвід свідчить, що збільшення витрат часу на планування приводить до скорочення часу на виконання і, у кінцевому рахунку, до економії часу в цілому. Очевидно, що процес планування не може бути розтягнутий довільно до нескінченності, тому що на виконання запланованого не залишиться часу. Тобто, існує оптимальний термін планування. Загальне правило таке: «Хто регулярно протягом 10 хвилин підготовляє свій робочий день, той щодня заощаджує 2 години, а також більш успішно справляється з важливими справами». Основне правило планування часу: 60 % - запланований час; 20 % - непередбачений час (резерви часу на неплановані дії); 20 % - спонтанна активність (управлінська діяльність, творчість). У залежності від виду Вашої діяльності ці величини можуть відхилятися в ту чи іншу сторону. Більш точно Ви можете їх визначити, виходячи з аналізу окремих видів діяльності і витрат часу, тому що саме такий аналіз є основою всякого планування часу. 2. Другий принцип планування – аналіз видів діяльності і витрати часу, листок «денних перешкод». Сутність цього принципу полягає в документуванні того, як і на що Ви використовуєте свій час. 3. Принцип планування – зведення задач воєдино – складання плану дій. Треба:
4. Регулярність – системність – послідовність. Цей принцип означає, що треба регулярно і систематично працювати, послідовно доводити до кінця розпочату справу. 5. Реалістичне планування - тобто виконання такого обсягу робіт, з яким реально можна справитися. 6. Пристосовність – це значить, що треба виявляти гнучкість, щоб досягалися Ваші цілі. 7. Поповнення втрат часу: слід прагнути відразу ж поповнювати втрати часу: наприклад, краще один раз довше попрацювати ввечері, ніж протягом наступного цілого дня наганяти втрачене напередодні. 8. Письмова форма – обов'язкова. 9. Перенос незробленого – невиконані задачі переносяться в план наступного періоду. 10. Фіксація результатів замість дій, тобто в планах треба фіксувати результати і цілі (кінцевий стан), а не просто які-небудь дії. Наприклад, замість: „подзвонити пану Дорошенко„ краще записати конкретно: „погодити з паном Дорошенко програму ЕОМ”. 11. Установлення часових норм. Треба встановлювати точні норми, що передбачають рівно стільки часу на визначену роботу, скільки вона того варта.
12.Обов'язково встановлювати точний термін виконання. У такий спосіб Ви привчите себе до самодисципліни. Фіксація точних термінів виконання особливо важлива при складанні домовленості з іншою стороною. Тут треба уникати неточних формулювань, наприклад, «Якомога швидше». Що значить: «Якомога швидше?» - це через годину?, протягом дня?, чи завтра?, через тиждень? Обов'язково домовляйтеся, до якого терміну завдання повинно бути виконано. Це дасть вам змогу уникати непорозумінь. 13.Установлення пріоритетів (тобто ступеня важливості справ). Точно встановлюйте, якій справі якого роду пріоритети Ви віддаєте, тобто що слід виконувати в першу чергу, що – в другу, що – потім. 14.Позбавлення „тиранії нагальності”. Треба учитися відрізняти найважливіше від нагального. Саме термінова (спішна) справа не завжди буває найважливішою, однак саме нагальні і невідкладні справи займають часто велику частину нашого дорогоцінного часу. „Тиранія нагальності” виникає в наслідок того, що неважливим справам віддається перевага тільки тому, що через погане планування не важливі справи стають терміновими. 15.Делегування (передоручення) справ. Тобто, треба встановлювати у своїх планах, яку роботу Ви повинні виконувати самі (особисто), а яку можна передоручити. Про делегування мова докладно буде вестися пізніше. 16. „Поглиначі” часу і резерви часу. Треба залишати визначений відсоток свого часу як резерв для несподіваних відвідувачів, телефонних дзвоників чи на випадок недооцінки тривалості окремих справ і намагатися скоротити кількість «перешкод». 17.Переробка – повторний огляд Варто постійно перевіряти і переробляти свій план з погляду – чи можуть бути ті чи інші його пункти виконані цілком у встановлений термін. 18.Вільний час Принцип передбачає планування і використання свого вільного часу, а також часу, що іде на поїздки і очікування 19.Тимчасові блоки і спокійний час (закриті години). Цей принцип означає, що треба визначати тривалі безперервні періоди часу (блоки) для рішення великих задач (це так званий спокійний час, закриті години) і короткі проміжки - для обробки декількох дрібних справ. Доцільно при цьому для закритих годин планувати найбільш сприятливі години, з урахуванням біоритмів (це, як правило, ранкові години). 20.Час для планування і творчості.
Питання 18.сутнысть прийняття рышень Прийняття рішення передбачає відбір першочергових задач і справ. Установити пріоритетність – означає прийняти рішення про черговість вирішення задач. Для більшості керівників основні проблеми полягають у тому, що вони:
Наприкінці робочого дня вони відзначають, що начебто зроблено чимало, але дійсно важливі справи або незакінчено, або вони взагалі не зрушили з місця. Секрет успіху полягає в тому, щоб щодня робити наступне: - перевіряйте значимість майбутніх задач; - приймайте рішення про пріоритети; - складайте список завдань дня; - складайте план дня з урахуванням пріоритетів; - дотримуйтеся плану дня. Нехай це буде звичною справою кожного вашого робочого дня.
|