Форматування тексту. Щоб відформатувати символи треба скористатися командою Формат → Символы, яка викликає вікно Символи із вкладками: Шрифт

Форматування символів включає: вибір типу, накреслення, розміру, кольору шрифту, встановлення інтервалів між символами, вибір засобу анімації (обрамлення, виділення) окремих слів і фрагментів тексту; введення в текст спеціальних символів і так далі.

Щоб відформатувати символи треба скористатися командою Формат → Символы, яка викликає вікно Символи із вкладками: Шрифт, де встановлюються тип шрифту (Times New Roman, Arial), накреслення (звичайне, курсив, напівжирне), розмір (висота символів), мова; Эффекты шрифта, де встановлюються такі ефекти, як написання літер (прописом, рядковим, маленькі, заглавні), рельєф (припіднятий, втоплений), анімація (контур, тінь, мерехтіння); Положение, де можна задати звичайне написання символа або написання у вигляді верхнього індексу, нижнього індексу, задати обертання (0⁰, 90⁰, 270⁰) та міжсимвольний інтервал (звичайний, розріджений, ущільнений) і т.д.; Гиперссылка, де можна задати посилання на об’єкти документа, що створюється або об’єкти іншого документа, для цього потрібно заповнити відповідні поля. На цій вкладці також можна створити макрос, що відповідає конкретній події; Фон, де встановлюється колір фону, на якому буде набрано текст. Більшість з описаних параметрів шрифту можна активізувати за допомогою кнопок панелі інструментів.

 

Рис. 3.2.5 Вікно форматування символів

Форматування абзацу дозволяє вирівнювати, задавати відступи, встановлювати інтервали між рядками та абзацами і таке інше. Дії з абзацами виконують за допомогою команди Формат → Абзац. З’являється вікно з іменем Абзац і з вкладками: Отступы и Интервалы, де можна задавати відступи зправа, зліва, відступ для першого рядка, міжрядковий інтервал (одинарний, полуторний, двійний і так далі), відступ перед та після абзацу; Выравнивание, де можна задавати вирівнювання по лівому краю, правому, центру, ширині (відповідні кнопки виведені на панель форматування); Буквица, де можна встановити символ (декілька символів) виділеного абзацу, а також висоту буквиці, стиль написання і так далі.

Під час заповнення сторінок абзаци, як правило, розриваються на частини. В разі необхідності такі розриви можливо вимкнути перемикачем Не разрывать абзац вкладки Положение на странице. За допомогою перемикача Не отрывать от следующего цієї ж вкладки два або декілька сусідніх абзаців обов’язково розміщуються на одній сторінці. Вкладка Положение на странице містить також перемикачі, що забороняють/дозволяють здійснювати перенесення слів. Вкладка Нумерация дозволяє вибрати стиль нумерації абзаців (1. або 1 і так далі), створити наскрізну нумерацію абзаців або почати нумерацію з конкретного абзацу і так далі. Для надання тексту більшої виразності його окремі абзаци і заголовки іноді вкладають у рамку з тінню та фоном. На вкладці Обрамление можна задавати межі обрамлення (||, |, ), стиль обрамлення, тобто товщину лінії (0,05pt, 1,20pt і так далі, де pt- кількість пунктів), відступи від обрамленого абзацу, колір ліній обрамлення, стиль і колір тіні. Фон абзацу задається на вкладці Фон.

 

Рис. 3.2.6 Вікно форматування абзаців

Форматування сторінок документа

Процес форматування сторінок включає:

- встановлення розміру і орієнтації сторінки;

- встановлення параметрів полів;

- масштабування зображення сторінки;

- розбивку тексту документа на сторінки;

- нумерацію сторінок;

- створення верхнього та нижнього колонтитулів;

- розбивка сторінок на колонки і так далі.

Встановлення розміру та орієнтації сторінки виконується командою Формат → Страница → Страница, де також можна задати формат сторінки (А4, А5 і так далі) і встановити параметри полів (відступи тексту від країв), встановлення верхнього і нижнього колонтитулів можна виконати на однойменних вкладках. Масштабування зображення сторінки виконується командою Вид → Масштаб →;обирається відповідна радіокнопка.

Розбивку тексту документа на сторінки можна виконати автоматично або вручну. В автоматичному режимі текст розбивається на стандартні сторінки з однаковою кількістю рядків. Наприклад, у випадку використання міжрядкового інтервалу «Одинарный», шрифту Times New Roman з розміром 14 і полями 2; 1.7; 2.5; 1.5 см кількість рядків буде складати 43-44.

Автоматична розбивка документа не дуже зручна, оскільки призводить до розривання ілюстрацій, появи вільних полів та інших дефектів, тому розбивку документів нерідко роблять вручну. Ручна розбивка починається із встановлення курсору на потрібне місце розриву і виконується командою Вставка → Разрыв, яка викликає вікно Вставить разрыв, за допомогою якого можна виділити новий рядок, стовпчик або сторінку.

За допомогою команди Вставка → Поля можна вставити в документ дату, час, відомості про автора, номери сторінок і так далі. Поле – це спеціальний код, який дозволяє вставляти інформацію із різних джерел (дата і час від годинника ПК і т.д.). За командою Формат → Колонки виводиться вікно Столбцы, за допомогою параметрів цього вікна можна розбити сторінку на стовпчики із вказуванням їх ширини, інтервалів між стовпчиками, роздільних ліній.

 

Рис. 3.2.7 Вікно створення стовпців

Питання для самоперевірки

1. За допомогою яких команд можна виконати форматування символів?

2. За допомогою яких команд можна виконати форматування абзаців?

3. Дайте поняття гіперпосилання.

4. За допомогою яких команд можна задати буквицю?

5. Як зробити так, щоб абзаци не розривались під час форматування сторінки?

6. За допомогою яких команд можна виконати форматування сторінки?

7. З якою метою проводиться ручна розбивка документа?

8. Яким чином можна зробити ручну розбивку документа?

9. Дайте поняття поля, як об’єкта, що вставляється в документ.

10. Які треба виконати дії, щоб розбити сторінку на стовпці?