Пострадянський медіапростір в УкраїніЗМК в пострадянській Україні зазнали істотних трансформацій якісного і кількісного характеру. Провідними факторами змін стану інформаційного поля друкованих ЗМК виступили зміни політичної системи та економічних відносин у суспільстві. Змінилася кон’юнктура, були проголошені ринкові відносини і гласність. Розширився політичний спектр, виникла велика кількість соціальних груп, що мають різноспрямовані інтереси. Все це послужило початком для нового етапу в розвитку приватних ЗМК. Отже, дослідження і аналіз відповідних джерел демонструє, що на трансформацію ЗМК в Україні насамперед вплинули економічний, політичний, соціальний і технологічний фактори. 3.1.1. Економічний чинник В рамках цього досить складного фактора ми виділяємо головне – зміна відносин власності. В СРСР існували ЗМК, які належали державним і громадським організаціям. У пострадянській Україні з’являються нові «гравці» на ринку медіа – приватні особи, в процесі приватизації утворюють закриті та відкриті акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, спільні підприємства. Починаючи з серпня 1991 року, українські ЗМК набувають статус «незалежних», до середини 1990-х років власниками більшості медіа виступають різні великі бізнес-структури. Кількість державних ЗМК та фінансування медіа у зв’язку з появою нових власників та економічною ситуацією в країні стало скорочуватися. У середині 1990-х років почав складатися конкурентний ринок ЗМК. Власниками ЗМК в країні стають не лише державні організації та відомства. У 90-ті вже існували медіа, з’явилися і створені з нуля, стали переходити до рук політичних партій і рухів, бізнес-співтовариств і структур. Найчастіше першими особами в даній сфері ставали і приватні власники, такі як І. Коломойський, Д. Фірташ, С. Льовочкін, В. Пінчук, Р. Ахметов, С. Курченко, П. Порошенко. Незабаром в журналістському побуті з’являються терміни медіамагнат і медіахолдинг. Пізніше з’явилися наступні медіа-групи: 1. UA Іnter Medіa Group: Інтер, НТН, К1, К2, «Ентер-Фільм», «Мега», «ZOOM», «Піксель»; 2. StarLіghtMedіa: ІCTV, СТБ, Новий, QTV, М1 і М2; 3. «1 + 1 Medіa»: 1 + 1, 1 + 1 Іnternatіonal, ТЕТ, 2 + 2, «Плюсплюс»; 4. Медиа группа «Украина»: телеканал «Україна», «Футбол», «Донбас», «Сигма ТВ», «Сфера ТВ», «34», «НЛО ТБ». На фоні розвитку об’єднаних в медіагрупи і холдинги комерційних ТВ-каналів і радіостанцій, особливо впадає в очі роль аутсайдера, яка випадає сьогодні державним телебаченню і радіомовленню. Так, телеканал «Перший національний», за даними Gfk Ukraine Media, в 2013 року мав середньодобову частку в аудиторії 18+ у містах із населенням більше 50 тисяч. В районі одного відсотка і фактично ставився до каналів «другого ешелону», що підтверджує і його рейтинг того часу [40]. Якщо дослідити ситуацію в цілому, то серед основних причин такого становища, крім хронічних проблем з бюджетним фінансуванням, виявляться прорахунки у виробленні економічно вигідною бізнес-моделі їх діяльності, її «напівкомерційний» характер [31]. У 2015 році був прийнятий закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення», за ініціативою журналістів з призовом змінити державне телебачення. «Перший національний» був перейменований на «Перший», на на базі державних мовників НТКУ, НРКУ, ДТРК, ТРК Криму та інших створять публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ) [26]. На фінансування цієї структури законопроектом передбачено 0,2% від державного бюджету, що наразі складає близько 800 мільйонів гривень. На українські медіа значний вплив на процес їх становлення надали ринкова орієнтація розвитку економіки країни, законодавче забезпечення функціонування підприємницького сегменту, динамічний розвиток рекламної складової і поглиблення комерціалізації мас-медіа в цілому. Сьогодні очевидна залежність ефективності обраної бізнес-моделі від того, наскільки пропонований ЗМК контент відповідає запитам аудиторії, а успіх одних і невдачі інших служать переконливим доказом того, що шлях до професійної та економічної самостійності засобів масової комунікації лежить не через ігнорування вимог ринку, а навпаки – через скрупульозний їх облік та готовність реагувати на можливі кон’юнктурні зміни. 3.1.2. Політичний чинник Тут особливу увагу хотілося б приділити такому поняттю, як впливовість ЗМК. На початку 1990-х років в українському побуті з’являється популярне словосполучення «четверта влада» – це термін, що визначає ЗМК, як соціальний інститут і його вплив у соціумі. Вплив на певні цільові групи виявляється за допомогою контенту ЗМК. Контент, тобто зміст та інформаційне наповнення того чи іншого ЗМК тепер має значення не тільки для кінцевого споживача – читача, слухача чи глядача, але і для інших представників медіаринку. З’являється такий термін, як цитованість. Цитованість визначається кількістю посилань на джерело публікації і в кінцевому підсумку підвищує популярність джерела і нарощує його аудиторію. Подібний консолідований рейтинг складений ресурсом Bigmir.net за період з 24.04.2015 по 24.05.2015 може допомогти нам у вирішенні завдання з оцінки рівня впливу тих чи інших медиа-холдингів на інформаційний простір – див. табл. 3.1. За цими даними, частіше за все користувачі відвідують United Media Holding, в який такі великі видання як «Кореспондент», Forbes.ua та інші.
|
