Людмила Миколаївна Фальковська

Ціннісна сфера людини викликає до себе величезний інтерес психологів, соціологів, керівників організацій тому, що саме в її суперечливій різноманітності багатьом цілком слушно вбачаються причини того, чому люди та людські суспільства дуже часто не в змозі гармонійно співіснувати ані з самими собою, ані одне з одним, ані з природою, а організації, будь-то бізнесові, державні чи громадські, нерідко потерпають від проблем, викликаних неефективним управлінням. Особливої сили прояви протиріч у ціннісній сфері людства досягли в сучасну добу, коли наша цивілізація вийшла на критичний рівень найважливіших параметрів свого існування, і загроза «конфлікту ХХІ століття» [2, 35−36] − екологічного та гуманітарного колапсу − на нашій планеті стає дедалі більш реальною.

Ціннісна тематика на сьогодні в психології, як вітчизняній, так і зарубіжній, є детально розробленою − сформовано понятійний апарат, запропоновано багато теорій, концепцій, моделей та класифікацій цінностей. Проблема, одначе, полягає в тому, що більшість загальновідомих сучасних теорій цінностей, на наше переконання, не дають все ж таки ясного, зрозумілого, а головне − обнадійливого бачення того, що саме відбувається у сфері цінностей окремих індивідів, людських суспільств та всього людства, якими є особливості та закономірності еволюції ціннісної сфери. Дуже часто можна почути гіркі нарікання з приводу того, що людство нібито морально банкрутує, відходить від справжніх − базових, традиційних, вищих, загальнолюдських тощо цінностей, втрачає свої ідеали, традиції, коріння тощо. Нерідко лунають заклики протистояти цим тенденціям та робиться наголос на нагальній необхідності існуючі цінності змінювати. На які саме, як, в якому напрямку − думок, таких же суперечливих, як і самі цінності, з цього приводу теж багато.

Подібна картина спостерігається і в теорії та практиці управління, де однією зі стрижневих є проблема мотивації персоналу та стилів управління, яка також безпосередньо пов’язана з ціннісною сферою. Існує багато теорій мотивації, як процесуальних, які описують те, як поводяться люди, так і змістовних, які базуються на виявленні внутрішніх спонук до тих чи інших дій. До першої групи відносять усім відому теорію «XY» Д. МакГрегора (Douglas McGregor) [31], теорію людських стосунків «Z» В. Оучі (William G. Ouchi) [36], теорію очікувань В. Врума (Victor Vroom) [41], теорію справедливості С. Адамса (John Stacey Adams) [9] та ін. Другу групу серед багатьох інших складають теорія ієрархії потреб А. Маслоу (Abraham Maslow) [28], теорія існування, приналежності та розвитку К. Альдерфера (Clayton Paul Alderfer) [10], теорія трьох потреб Д. МакКлелланда (David McClelland) [30]. У всіх цих теорій різні погляди на те, які існують типи виконавців, що їх мотивує; як і в ситуації з цінностями, така різнобарвна картина може викликати у менеджера організації закономірне замішання з приводу того, як йому чинити у тій чи іншій конкретній ситуації, на яку саме теорію спиратися. Більшість теорій мотивації персоналу, сукупно пропонуючи керівникові широкий спектр підходів до управління та проблеми мотивації, не ставлять, одначе, запитання про те, чи є керівник настільки психологічно гнучким і «обдарованим», щоб виконувати такий різноманітний репертуар управлінських стилів. Тому, скоріш за все, керівник стихійно обере собі ту роль, яка краще за все в нього виходить, той стиль управління, який найбільше відповідає його власним особистісним та біопсихологічним особливостям, а не той, якого потребує управлінська ситуація.

З огляду на вищевикладене, метою нашого теоретичного дослідження є визначення причин недостатньої ефективності та суперечливості сучасних поглядів на ціннісну сферу.

Марини Володимирівни Шаправської

Керівник:

старший викладач

Людмила Миколаївна Фальковська

 

 

м. Житомир – 2013 рік

Вступ____________________________________________________________3

Розділ I. Теоретичні аспекти дослідження формування психологічного портрету підлітка.__________________________________________________6

1.1. Характеристика психічного і особистісного розвитку підлітка._______6

1.2. Всебічність розвитку особистості.______________________________11

1.3. Формування психологічного портрету особистості._______________15

 

Розділ II. Діагностичне дослідження формування психологічного портрету підлітка._________________________________________________________23

2.1. Характеристика методик дослідження формування психологічного портрету учнів підліткового віку._______________________________23

2.2. Дослідження за методикою «Психологічна група ризику - ПГР» (Лєпіхової Л.А., Татенка В.О.)_________________________________25

 

Розділ ІІІ. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження._____________26

3.1. Аналіз суджень конструктивного та деструктивного плану.__________26

3.2. Психологічний портрет підлітка.________________________________31

 

Висновки._______________________________________________________32

Список використаних джерел.______________________________________36

Додатки.________________________________________________________39

 

 

ВСТУП

Актуальність даного дослідження. Обумовлена необхідністю теоретичної та практичної розробки проблеми психологічних особливостей підлітків, для їх врахування у ефективній педагогічній та психологічній роботі з даною віковою категорією.

Сучасні тенденції в Україні — посилення майнової нерівності людей, різке зниження їх суспільної затребуваності, корозія духовних цінностей, руйнація ідеалів, наростання соціальної і психологічної дезорієнтації та дезадаптації індивіда, високий рівень безробіття, ускладнення криміногенної ситуації, поширення процесів деформації сім’ї — все це однозначно негативно відбивається на психіці дітей і підлітків.

Адже саме перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами, що впливають на особистісний розвиток дитини. Вони стосуються фізичної зрілості організму, а також відносин, які складаються у підлітків з дорослими людьми та однолітками. Еталони міжособистісного сприймання, якими користуються підлітки, оцінюючи оточуючих людей, стають все більш узагальненими і співвідносяться з ідеалами, цінностями і нормами.

Тематика, присвячена проблемі досліджень психологічного здоров’я особистості міститься у численних наукових працях, що присвячені особистісному розвитку: збереження повноти самореалізації особистісного потенціалу (Е.Гуссерль, В.Франкл, М.Хайдеггер, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, О.М.Лєонтьєв, Ф.Б.Березін, І.Д.Бех, Л.І.Божович, П.Я.Гальперін, С.М.Громбах, П.Л. Капіца), розвитку особистості у підлітковому віці (І.Д.Бєх, М.Й.Боришевський, О.К.Дусавицький, В.В.Рибалка, Є.В.Руденський); розвитку адаптаційного потенціалу людини (Д. Уотсон, А.Вейс, У.Хантер, Б.Скиннер, Л.Филипс, Т.Шибутані, Г.Гартман, А.Фрейд, П.Делор, Е.Гюан, А.Дюссер, Ж.Піаже, К.К.Платонов, А.А.Налчаджан, Д.Н.Узнадзе, І.Ф.Аршава), впливу психологічного здоров’я у формуванні настанов на здоровий спосіб життя у молоді (Т.М.Титаренко, Л.А.Лєпіхова, О.Я.Кляпець), при аналізі чинників ціннісної деструкції особистості і дисгармонійного її формування (Є.В.Руденський), соціальної деградації і протиправної поведінки (В.М.Кудрявцев і О.М.Яковлєв).

Формування особистості у підлітковому віці зазнає особливих, часом суперечливих, змін. Це дає підстави говорити про підлітків як тих, що утворюють психологічну групу ризику. Підлітки, невміло використовуючи власний психологічний ресурс, не враховуючи психофізіологічного, емоційного стану, часом будують хибні ціннісні та смисло-життєві орієнтації, створюючи проблеми для себе та оточення..

У зв’язку з цим актуальною постає обрана нами тема, що прагне долучитися до вирішення проблем оптимізації взаємин у середовищі підлітків та гармонізації їх взаємин в цілому, втілення у практику виховання підростаючого покоління принципу особистісно-зорієнтованого підходу, заснованого на об’єктивному методі - створення психологічного портрету підлітка.

Об’єкт дослідження – процес формування та психологічні характеристики особистості підліткового віку.

Предмет дослідження - Особливості психологічного портрету підлітків, виявлені за допомогою опитувальника «Психологічна група ризику - ПГР» Л. А. Лєпіхової та В. О. Татенка.

Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально дослідити особливості діагностичної процедури ПГР з метою формування психологічного портрету підлітка з метою оптимізації в реалізації особистісно-орієнтованого навчання та виховання.