Контроль за якістю товарів, які надходять і реалізуються.

ДСТУ передбачають вимоги до зовнішнього вигляду, складу й основних показників властивостей, маркування і пакування.

Доброякісний клей повинен мати однорідну консистенцію, за­даного тону колір, без сторонніх домішок, грудок, гнильного і різкого запаху. Плиткові клеї повинні бути правильної форми, стандартних розмірів, із'сухою, блискучою, твердою поверхнею; зернисті і порошкові клеї повинні мати відповідний ступінь подрібнення; рідкі - одно­рідну консистенцію, без згустків.

Клей належної якості повинен мати заданий склад, тобто вміщу­вати в межах норми адгезив і сухий залишок, а також летку частину, мати задану щільність і вологість, а для рідких клеїв - в'язкість. Для білкових клеїв нормують, крім того, вміст жирів, золи, для декстрино­вих - розчинність.

Клеї повинні бути нешкідливими для організму і для зовнішньо­го середовища, зберігати тривалий час міцність клейового шва.

Безпека клеючих матеріалів - це комплексне властивість. Перш за все, вона визначається безпечністю їх компонентів для людини. Клеї на основі природних полімерів та більшості термопластичних смол нешкідливі. Епоксидні клеї холодного отверждения можуть викликати захворювання шкіри (дерматит, екзему), епоксидні клеї гарячого затвердіння діють на нервову систему і печінку (епіхлоргідрину, толуол) або дратують слизову оболонку очей і дихальних шляхів (фталевий і малеїновий ангідриди). У меншій мірі токсичні фенолсодержащіе, поліуретанові, поліамідні клеї. Токсичними для людини є практично всі органічні легколетучие розчинники, а також деякі синтетичні термореактивні смоли, які використовуються в якості основи. Безпека клеїв прямо залежить від ступеня захищеності людини від шкідливих впливів компонентів клеїв. Це можна оцінити за герметичностю, зручностю закривання упаковки та летючістю токсичних інгредієнтів, тобто органічних мономерів у синтетичній клейової основі.
Безпека клеїв пов'язана з вогненебезпечними органічних розчинників і таких полімерів, як, наприклад, нітроцелюлоза. Вогнестійкість зазвичай підвищують, вводячи спеціальні добавки (антипірени).

На кожній ємності з клеєм повинно бути чітке маркування із за­значенням назви підприємства, виду клею, його маси, дати випуску. Для деяких видів клею зазначають сорт і особливості використання. Аналогічні дані повинні бути на транспортній тарі. Кожна партія клею повинна мати паспорт, в якому наводяться назва підприємства-виго-товлювача клею, номер партії, маса брутто і нетто, дата виготовлення, результати випробувань.

Оцінка і контроль якості проводяться при встановленні кате­горії якості. Ними передбачено випробування клеїв та клейових з'єд­нань і порівняння одержаних результатів з показниками властивостей еталона.

Контрольна перевірка якості проводиться торговельними органі­заціями і передбачає встановлення відповідності показників властивос­тей клею, маркування і пакування вимогам стандартів. У кожній партії відбирають пробу і визначають зовнішній вигляд клею, правильність розфасовки і маркування, розміри плиток, щільність (або в'язкість), а для деяких - вологість.

Клеї синтетичні, ефіроцелюлозні крохмальні та силікатні на со­рти не поділяють. Міздровий клей випускають таких сортів: екстра, вищий, 1, 2, 3; кістковий - вищий, 1, 2, 3; казеїновий - екстра і зви­чайний. Віднесення до того або іншого сорту проводять залежно від клеючої здатності, умовної в'язкості, пінистості розчину клею заданої концентрації.