Армія Зимового походу в Холодному Яру

 

Для Армії УНР необхідний був плацдарм, щоб трохи перепочити, відіспатися, підлікувати коней. Вони і знайшли його в Холодному Яру. Козаки Запорізького війська змогли нарешті відпружитися від безперервних боїв та постійної напруги чекання небезпеки.

В “Докладі на ім’я Головного Отамана Петлюри і Уряду УНР”, Командарм Омелянович-Павленко зазначав, що “28.01. послав до Отамана Тютюнника кур’єра з інформаціями і зазначеннями, що постами для зв’язку з Київською і Волинською дивізіями призначається Мотронинський манастир”. Омелянович-Павленко дав наказ Гулому “наказати Отаманові Чучупаці провадити агентурну розвідку в районах Канева, Сміли, Ново-Миргорода, Лисаветграда, Знам’янки й Чигирина, доставляючи відомості Отаманові Гулому”.15)

Як бачимо, Василь Чучупак визнавав ієрархію — розумів, що він на службі в Української Народної Республіки.

Після повернення з Лівобережжя відділи Зимового походу знову завітали до Холодного Яру. Отаман Загродський повідомляв 10 лютого 1920 р., що “повстанчеський отряд Чучупаки вирушив у напрямку на м.Чигирин для з’єднання з Запоріжцями”.16)

12 лютого в районі Головківки та Медведівки зустрілися частини Зимового походу.

В той же день командарм Омелянович-Павленко скликав у Медведівці нараду, в якій взяли участь Юрко Тютюнник, Олександр Загродський, Тиміш Гулий-Гуленко, Василь Чучупак та інші видатніші військові діячі. “Команда Армії дала отаманові Чучупаці ”вповні конкретні інструкції щодо можливої ролі Холодного Яру в загальноповстанчому рухові””.

Разом з Холодноярцями лицарі Зимового походу в Мотриному манастирі відправили “хвалебний Богові молебень за щасливий поход в центр України” та “панахиду по вмершим та забитим старшинам і козакам”.

 

В ті дні гайдамаки Холодного Яру планували обеззброїти Коцура.17)Щоб обеззброєння відбулося без пролиття крові, вони хотіли заручитися підтримкою Армії УНР. Про це свідчить наступний документ — Інформація начальника штабу Холодного Яру Петра Чучупаки:

 

“Вх. ч.1221 17.02. Начальнику шт. Мазепинського полку

 

Інформації.

 

...Наш район готовий проти комуністів. Треба знищити Коцура і все піде гаразд. Повертайтесь знищити свою сволоту, а з чужою це діло днів. Ми насторожі, з нашого боку не ждіть комуністів. Оборотна дорога, як кажут кацапи, є через нас. Дай, Боже, щастя.

Нач. шт. повст. округи П.Чучупак.

 

З оригіналом згідно Наштадів Запорізької Полковник Крат.

14.02.1920 р. о 3 год. дня”.18)

 

Михайло Омелянович-Павленко, знаючи, що населення деяких сіл (Янич, Новоселиця) підтримує Коцура, очевидно, відмовився від пропозиції обеззброїти Коцура.

І Армія УНР широким фронтом пішла далі — на південь в бік Бугу.