Агітація словом і кулею
Від початків повстанчої праці за псевдонім Трохим вибрав собі ім’я гайдамацького ватажка 40-х років XYIII століття Гната Голого, який нещадно різав шляхту та жидів-орендарів і увійшов в українську історію тим, що в 1741 р. за зраду Батьківщині стратив Саву Чалого. Невипадково однією з перших “антисовєтських” акцій Трохима Голого стала ліквідація колишнього товариша, а потім зрадника — комуніста Віхтя, який очолював робітничо-селянську інспекцію. Був знищений й голова сільради с.Шелепухи колаборант Підберезний. Що ж до єврейського населення, то воно в Київській губернії на той час монопольно володіло торгівлею сільськогосподарською продукцією, зокрема зерном, і допускало традиційні “зловживання” у ставленні до українських селян. Яке могло бути ставлення до євреїв-здирників з боку отамана? Не дивно, що повстанці Голого час від часу підіймали на шаблях “жидівські бебехи”, так, що “пір’я кружляло вулицями, як у заметіль”. Агітація — словом і кулею — проводилась щодня: кожний козак Голого був добрим агітатором. У базарні дні Трохим приїздив на ярмарок і виступав на майдані перед селянами: “Добродії, борімося за Україну, бо як вступлять більшовички, то заберуть ваші бички-телички і останні сорочки!”. Або: “Сидітимете склавши руки, то совєти знімуть з вас останнє”. Публічно висміював Леніна. Кацапчуку, що вчителював у Тубільцях, за комуністичну пропаганду виписав 25 шомполів. Був, кажуть, серед голівців ще один рішучий агітатор — жінка з маузером...
|
