Національно-просвітницький рух.Революція 1905-1907 рр. значно активізувала національні змагання. В Україні широкого поширення набуває просвітницький рух. Однією з найбільш відомих організацій "Просвіти" стала Подільська, яка виникла у 1906 році в Кам'янці-Подільському. Засновниками і найбільш активними її членами були лікар К.Г.Солуха, вчителі В.К. Стиранкевич та С.М. Іваницький, священик та історик Ю.Й. Сіцінський, бухгалтер Т.Г. Павловський. Активну участь в її роботі брали майбутні діячі українського національного визвольного руху В.М. Чехівський, Н.Я. Григор'єв. Перше засідання подільської " Просвіти"; відбулося 8 травня 1906 року. Було ухвалено текст телеграми, одну з яких надіслали на ім'я лідера української групи у Державній думі І. Шриги, іншу - професору Володимиру Антоновичу з проханням бути почесним членом організації. Своєю головною метою члени товариства вважали "допомогу культурно-просвітницькому розвиткові українського народу на Поділлі". Подільські просвітяни стали ініціаторами впровадження у двокласних школах української мови, історії, літератури. Великого резонансу набула подія, що сталася на Великдень 1906 року у Кам'янці-Подільському. Тут у соборі Олександра Невського архієрей Порфеній читав Євангеліє українською мовою, справивши незабутнє враження на присутніх. У 1907 році в Подільській духовній семінарії на вимогу демократичного духовенства та молоді було відкрито кафедру українознавства, яка забезпечувала вивчення двох дисциплін -історії України та української літератури. 2 липня 1907 року Подільське губернське присутствіє заборонило "Просвіту" у Кам'янці-Подільському як таку, що "за характером своєї діяльності загрожує державному порядку та громадському спокою". Українське культурне життя у краї зазнало утисків та переслідувань. Було закрито українські часописи, конфісковано народознавчу літературу, гонінь зазнавало українське слово. Так, подільський єпископ Серафим, побачивши у селі Уляниця вивіску "Крамниця", накинувся на місцевого священика зі звинуваченнями у потуранні "малороссийским надписям". Проте це не зупинило процес національного відродження у краї. Подільські діячі зуміли відновити у лютому 1908 року "Просвіту". В авангарді боротьби за національні права українців йшла молодь. У 1910 році 180 учнів старших класів Подільської духовної семінарії надіслали телеграму вдячності священику М.Сендерку за виступ у Державній думі на захист української школи. У день похорону Бориса Грінченка 8 травня 1910 року товариство подільських учителів-українців надіслало телеграму співчуття родині небіжчика, в якій зазначалося, що вони "приєднують свої гіркі сльози до сліз усієї України над гробом великого захисника рідної освіти і рідної мови".
|
