Злиття двох суспільно-політичних рухів.

Українці, які опинилися під владою Австро- Угорщини, були під гнітом Польщі. Коли австрійській монарх проїхався по приєднаним територіям,і побачив в яких жахливих умовах знаходяться українці: церква, населення, побут. Населення, та навіть священики були дуже неграмотними. І монарх вирішив, що треба створити навчальний заклад, який буде готувати греко-католицьких священників.

Паралельно здійснюється реформа шкільної освіти: вводиться обов’язкове середню освіту на рідній мові (4 класи). А викладання в повних навчальних закладах велося німецькою мовою. Іван Франко вчився в німецькомовному Чернівецькому університеті.

Люди починають писати, та читати, з’являється інтелігенція, яка видає газети та пише книжки для населення, відстоює інтереси українців(галичан, русинів) в судах. Створюються просвітницькі заклади, наприклад, наукове товариство ім. Шевченко

1890р. створена перша політична партія на Галичині. Русько-українсько радикальна партія. Пізніше виникає нова партія – Радикальна українська партія, яку заснували молоді студенти. І в 1895 р. Юліан Бачинський видає «Україна Ірредента»(уярмлена). Він висуває ідеї об’єднання всіх українських земель від Сяну до Дону. У 1899 р. в Харкові гурток молодих інтелігентів засновує Революційну українську партію (РУП). Керівниками її були Д.Антонович (син В. Антоновича), М. Порш та ін. РУП організувала видавництво революційної літератури в Чернівцях і Львові, завозила звідти і розповсюджувала по селах велику кількість пропагандистської літератури

Виникає рух народовців і москвофілів. Народовці орієнтувались на народ та його думку, москвофіли – на Москву та її інтереси. У 1870 р. москвофіли заснували політичну організацію — Руську раду, яку називали прямою наступницею Головної руської ради 1848 р. та єдиним представником усіх західноукраїнців.

Починають створюватися військові,на зразок польських організації, товариства: СІЧ; Кирило Трильовський – адвокат, юрист винайшов руханково-пожарниче товариство; Пласт; Сокіл; (великий % військової підготовки). Пізніше- товариство січові стрільці, які ставили конкретні військові завдання.

В 80-х зявляються заборони на українську літературу. І вони були змушені друкуватися тільки у Галичині, і щось таємно все ж таки переправлялося. Хтось переїхав взагалі до Галичини. І от, розумієте,яка ситуація? Процес русифікація посилювався, і діти їхні, уже ставали російськими інтелігентами.

ВСІ МИ УКРАЇНЦІ! І коли це усвідомила українська інтелігенція, вони почали поширювати ці ідеї в суспільство. І єдиною літературної мови для Галичини і для Дніпрянщини стала українська мова. Після цього почалися ідеї поширення єдиної, суспільної історії. Наприклад, Драгоманов поширював ці ідеї за кордоном, а Іван Франко на Наддніпрянщині. Лизавета Виваранович дала кошти на створення друкарні у Львові, Євген Чикаленко створив фонд, який віділяв кошти для утримання студентів з Наддніпрянщині, які навчалися у Львові.

Протягом 1890-1894 pp. Грушевський працював при Київському університеті як професорський стипендіат.

На початку 1891 р. професор Антонович, повернувшись із подорожі у Галичину, запропонував Грушевському очолити кафедру історії України, яку планувалося згодом відкрити у Львівському університеті. Молодий учений прийняв цю пропозицію.

У травні 1894 р. Грушевський захистив дисертацію на ступінь магістра. Того ж року він переїхав до Львова й очолив новостворену кафедру всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи.

Лекція 11: «Україна в 1900-1920 х рр..»