Російська ФедераціяУ 2008 році Міністерство економічного розвитку РФ підготувало Методичні рекомендації щодо реалізації кластерної політики в суб’єктах РФ. Методичні рекомендації було підготовлено з урахуванням Концепції довгострокового соціально-економічного розвитку Російської Федерації, затвердженої розпорядженням Уряду Російської Федерації від 17 листопада 2008 р. № 1662-р. Відповідно до цих методичних рекомендацій, основною метою реалізації кластерної політики є забезпечення високих темпів економічного зростання і диверсифікації економіки за рахунок підвищення конкурентоспроможності підприємств, науково-дослідних і освітніх організацій, що утворюють територіально-виробничі кластери. Передбачається, що реалізація кластерної політики сприятиме росту конкурентоспроможності економіки за рахунок потенціалу учасників кластерів, пов’язаного з їх географічним розташуванням, включаючи розширений доступ до інновацій, технологій, «ноу-хау», спеціалізованих послуг, а також зниження трансакційних витрат, що забезпечують формування передумов для здійснення спільних проектів і продуктивної конкуренції. Відповідно до Методичних рекомендацій характерними ознаками кластерів є: - наявність сильних конкуруючих позицій на міжнародних та/або загальноросійському ринках та високий експортний потенціал учасників кластера (потенціал щодо експорту товарів та надання послуг); - наявність на відповідній території конкурентних переваг для розвитку кластера (вигідне географічне розташування, доступ до сировини, наявність спеціалізованих кадрів, постачальників товарів та послуг, спеціалізованих учбових закладів та дослідницьких організацій, розвинутої інфраструктури тощо); - географічна концентрація підприємств та організацій кластера, що створюють можливості для активного співробітництва; - широке коло учасників для забезпечення позитивних ефектів кластерної взаємодії; - наявність ефективних зв’язків між учасниками кластера. Основними категоріями учасників кластера є: - підприємства (організації), що спеціалізуються на профільних видах діяльності; - підприємства, які постачають продукцію або надають послуги для спеціалізованих підприємств; - підприємства (організації), що обслуговують транспортну, енергетичну, інженерну, природоохоронну та інформаційно-телекомунікаційну інфраструктури; - організації ринкової інфраструктури (аудиторські, консалтингові, кредитні, страхові та лізингові послуги, логістика, торгівля, операції з нерухомістю); - науково-дослідні та освітні організації; - громадські організації, об’єднання підприємств, торговельно-промислові палати; - організації інноваційної інфраструктури: технопарки, венчурні фонди, центри трансферу технологій, центри розвитку дизайну, центри енергозбереження, агентства розвитку підприємництва, регіонального та муніципального розвитку, фонди сприяння кредитуванню (гарантійні фонди), акціонерні інвестиційні фонди та закриті пайові інвестиційні фонди тощо. З урахуванням галузевої специфіки російські фахівці виділяють наступні типи кластерів: - дискретні кластери складаються з підприємств, що виробляють товари та послуги. Як правило, такі кластери складаються з малих та середніх компаній-постачальників, які розвиваються навколо складських- приміщень та будівельних організацій; - кластери у таких галузях, як хімічна, целюлозно-паперова, металургійна, харчова, а також сільське господарство; - інноваційні та «творчі» кластери розвиваються в так званих «нових секторах», таких як інформаційні технології, біотехнології тощо; - туристичні кластери; - транспортно-логістичні кластери включають в себе комплекс інфраструктури та компаній, що займаються перевезенням товарів та людей. Транспортно - логістичні кластери розвиваються в регіонах, що мають суттєвий транзитний потенціал; - кластери змішаних типів, які можуть поєднувати ознаки декількох типів кластерів.
|
