Суть і види валютних відносин.

Лекційне заняття 13

Тема 16: Валютні відносини та валютні системи

1. Суть і види валютних відносин.

2. Поняття та види валюти.

3. Валютний ринок: суть та основи функціонування.

4. Котирування валют. Валютний курс.

5. Механізм регулювання валютного курсу.

6. Валютні системи.

Суть і види валютних відносин.

Валютні відносини — це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств різних країн і обслуговуються валютою. Вони тісно переплітаються з внутрішніми грошовими відносинами, є їх продовженням, коли вони переходять межі національних митних кордонів. У цей момент національні гроші набувають форми валюти. Тому національний валют­ний ринок кожної країни є складовою її грошового ринку, валютне законодавство тісно кореспондує з грошовим законодавством.

Використання валюти для обслуговування зовнішньоекономічних відносин надає останнім специфічної форми валютних відносин. Характерними особливостями валютних відносин є такі:

¾ вони складаються між економічними суб’єктами різних країн, які мусять дотримуватися вимог національного законодавства цих країн;

¾ ці відносини реалізуються в складі відповідних сегментів світового ринку і тому зазнають впливу традицій, нормативних вимог, правил, передбачених міжнародними угодами та іншими регулятивними документами міжнародного характеру;

¾ оскільки вони обслуговуються кількома валютами (нерідко трьома — національною валютою імпортера, валютою міжнародного платежу і національною валютою експортера), то істотний вплив на них справляють чинники, пов’язані з валютними ризиками;

¾ у них переплітаються і вступають у суперечність економічні інтереси різних держав. Нерідко ці суперечності зачіпають національні інтереси в цілому, що надає валютним відносинам особливого значення в економічних системах відповідних країн.

Зазначені особливості роблять валютні відносини надзвичайно складними і такими, які важко регулювати. Водночас управління ними — надзвичайно актуальна проблема. Тому в більшості країн світу прийняті спеціальні закони, що регламентують механізм державного регулювання валютних відносин, щоб захистити національні інтереси від неправомірних дій їх внутрішніх і зовнішніх учасників.

Залежно від економічного призначення валютних платежів у валютних відносинах можна виділити такі складові:

¾ міжнародні розрахунки за зовнішньоторговельними операціями;

¾ одержання і погашення різних видів міжнародних позичок;

¾ переміщення валюти при здійсненні зовнішніх інвестицій;

¾ переміщення валюти при наданні економічної і технічної допомоги;

¾ операції з купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішніх валютних ринках.