Класифікація організаційних регламентів
В якій би формі не здійснювалася б колективна праця, вона вимагає найвищої відповідальності за виконання заздалегідь чітко визначених завдань. В організації роботи бухгалтерського персоналу окреслюються три рівні: загальне стратегічне управління, управління структурними підрозділами, робота безпосередніх виконавців. Для кожного з цих рівнів повинні бути визначені відповідні функціональні обов’язки, повноваження, права і відповідальність. Досягти цієї мети можна лише за умови створення нормативних документів внутрішнього порядку, які визначатимуть взаємовідносини між означеними рівнями управління. Розробка внутрішніх документів повинна супроводжуватися інтеграцією бухгалтерії в систему управлінського й оперативного обліку, та визначенням її місця в фінансовій структурі підприємства. Така інтеграція повинна забезпечити: ведення аналітичного плану рахунків бухгалтерського обліку, необхідного для підготування бюджетної інформації; виділення необхідного набору аналітичних признаків у плані рахунків; узгодженість часових параметрів підготовки інформації бухгалтерською службою та вимог інших підрозділів підприємства; розробку та впровадження регламенту документообігу з необхідними аналітичними ознаками; організацію взаємодії бухгалтерії і фінансових служб. Використання наведених вимог формує конфігурації системи положень, які задають процедури й регламенти облікової діяльності. Така система в загальному вигляді наведена на рис. 4.3.
Рис. 4.3. Взаємозв’язок фінансової структури підприємства,
В системі бухгалтерського обліку можна виділити дві організаційні засади: формальну і неформальну. Під формальною розуміють таку організацію робіт, яка виконується в системі, зміст якої зафіксовано, заздалегідь визначено в різних організаційних документах, нормативах правилах тощо. Неформальна організація – не має офіційних атрибутів, які визначають побудову управління та порядок його функціонування. Наявність її зумовлена специфікою соціальних систем, обмеженими можливостями формалізації. Між ознаками формальної і неформальної організації можна провести паралель. Кожний позитивний прояв неформальної організації може бути зіставлений з еквівалентною йому ознакою формальної організації, або навпаки. Однак облікова робота повинна засновуватися на формальній організації, формою якої є організаційні регламенти. Тому до них і висувають певні вимоги: закріплення не будь-якого, а лише такого положення, яке забезпечує раціональне функціонування служби в цілому; за наявності типових положень регламент має доповнювати його, виходячи з конкретних умов роботи підприємства; наявність повного переліку розділів регламенту; регламент не може містити суб’єктивну думку керівника як норми поведінки або дії. Процесу формування регламентів бухгалтерської роботи повинно передувати розробка функціональної моделі обліку на підприємстві. Такі моделі робляться для кожного рівня облікової і контрольної роботи. Моделі більш високого рівня містять управлінські впливи для моделей, що вирішують завдання більш низького рівня. Ці завдання встановлюються з урахуванням інформації, яку отримує виший рівень управління за результатами аналізу облікових функцій нижчого рівня.
|
