Культурно-історичні особливості формування української літератури нового типу (проблема історичної тяглості; проблема «відставання» української літератури пер. половини ХІХ ст.. за концепцією Д.Чижевського та її сучасні інтерпретації). Закономірність появи бурлескно-травестійної поеми «Енеїда» І.П.Котляревського: проблема стильової різноманітності твору та його культурно-історичне значення (в синхронії та діахронії). Наукова полеміка навколо феномену «котляревщини» (від П.Куліша до Г.Грабовича). Зародження і розвиток української драматургії першої половини ХІХ ст. (від І.Котляревського до Т.Шевченка). Традиційне і новаторське в розвитку української байки першої половини ХІХ ст.
Становлення української прози пер. половини ХІХ ст. Творчість Г.Квітки-Основ’яненка як зразок стильового синкретизму («Супліка до пана іздателя» – авторська декларація розуміння завдань української літератури). Бурлескна та сентиментальна складові в прозі письменника. Український преромантизм: витоки, включеність в стильовий синкретизм, європейський контекст. Український романтизм як культурно-історичне та художньо-естетичне явище. Творчість поетів-романтиків. Шевченкознавство як розділ українського літературознавства: історія та сучасний стан.
Франкова періодизація життя і творчості Т.Г.Шевченка, спроби її перегляду у працях Ю.Шевельова, Г.Грабовича. Проблема стильової своєрідності творчості Т.Г.Шевченка, проблема родо-жанрової специфіки поезії Т.Г.Шевченка та її осмислення в працях В.Смілянської, Н.Чамати, М.Коцюбинської, М.Бондаря. Творчість Т.Г.Шевченка і романтизм: загальнослов’янський контекст (праці Є.Нахліка); романтичний канон і авторська версія (праці Г.Грабовича та О.Забужко); націотворчий пафос Шевченкового романтизму (роботи І.Дзюби, Є.Сверстюка). Феномен російської прози Т.Шевченка. Біографія Т.Шевченка як предмет шевченкознавства.
