Модернізація політичної влади на початку ХХ ст.: приклад підросійської України.На поч. ХХ ст. зяв прагнення земства мати власне представництво при верховній владі. Земські зїзди-обговорювались конституційна програма. Земства поставили питання про провадження заг. обовяз. освіти. Було висунуто низку соціальних і політичних вимог, серед них – право на особисту свободу і приватне житло, притягнення до відповідальності посадових осіб, припинення адміністративного переслідування, свободу віросповідання, слова, друку та зібрань. Особлива увага зверталася на зрівняння прав селян з правами інших станів, а всім громадянам надання політичних свобод. Микола ІІ доручив особливій нараді на чолі з міністром внутр.справ Булигіним укласти законопроект про Держ. Раду. Верховна влада скасовувала заборону на укр. видання Священного писання; поляки зх.губерній отр право купівлі й оренди землі, дозволену перехід з православ’я до ін. релігій. маніфест 26 лютого 1903 з обіцянкою звернути увагу на потреби с/г та зміцнити відповідальність влади. Імператор жовтневим маніфестом 1905р надав нас громадські свободи, особисту недоторканість. Указом від 5 жовтня 1906р ліквідовувалися особливі переваги на обіймання державних посад в залежності від сталого походження. Росія отр представницький парламент у складі 2-ох палат: Держ.думи і держ ради. Їм не підпорядковувались армія і флот – це належало імператорові. Земельне питання – програми д-ох партій. Кадети передбачали наділення за викуп селян землею, яку ті отр б на правах користувачів. Трудовики пропонували націоналізувати землю і ліквідувати поміщицьке землеволодіння. Есери обстоювали принцип зрівняльного розподілу землі, а урядовий проект передбачав лише надання селянам таких самих прав, як і іншим станам, і заміну станового управління безстановим. Закон в ід 3 червня 1907 р про нові вибори увійшов в історію як Тричервневий переворот. Питання про земське виборче право: Пропозиція опозиції про загальне виборче право не сприймалася більшістю Думи і тому його отримали власники нерухомих маєтностей, які сплачували земський збір. Виборче право при постійному запереченні з боку селян-чоловіків отримали жінки, причому не лише пасивне право – обирати, а й бути обраними волосними земськими гласними. Не було порозуміння і при обговоренні питання про склад виконавчого органу. Питання розв’язалося компромісом: перевага була віддана волосній земській управі з умовою, що і голову, і членів на посаді схвалюватиме колегіальний орган – особливе присутствіє повітового з’їзду.
|
