ПРИНЦИПИ

дидактичними принципами. Назвемо їх:

обумовленість навчально-виховного процесу суспільними потребами;

відповідність змісту і методики навчання і виховання дітей рівнем суспільного розвитку;

зв'язок і єдність навчання і виховання з суспільною практикою і наукою;

комплексність вирішення завдань навчання, виховання і розвитку;

взаємозв'язок мети, змісту, форм, методів, засобів навчання і виховання;

поєднання педагогічного керівництва з розвитком самостійності, ініціативи і творчості дітей;

постійність вимог і систематичне повторення дій;

обумовленість загального розвитку особистості школяра характером і способами навчання і виховання.

 

Поряд з вищевказаними закономірностями і дидактичними принципами педагогічного процесу методика музичного виховання школярів передбачає також закономірності:

соціологічні - залежність ефективності виховання і навчання від поєднання єдності вимог і поваги до особистості кожної дитини, а також дотримання юридичних положень про права дитини;

комунікативні - залежність естетичного розвитку дітей від характеру взаємодії вчителя і учнів;

фізіологічні - залежність результатів від анатомо-морфологічного розвитку організму дитини;

організаційні - залежність результатів від працездатності учнів, стану здоров'я, розкладу, часу доби, погодних умов;

психологічні - залежність результатів від інтересу дітей до уроків музики, вікових особливостей дітей, ступеня сталості уваги, рівня розвитку пам'яті.

 

Специфікою музичного мистецтва визначаються власні принципи методики музичного виховання: єдність емоційного і свідомого, художнього і технічного. Так, наприклад, слухання музики дітьми передбачає не тільки отримання ними естетичної насолоди, але і придбання

 

 

історико-теоретичних знань (розуміння стилю, форми, жанрів), виконання музично-ритмічних рухів - прояв емоційного відгуку на сприйняття музики і одночасно розуміння особливостей музичної мови (метроритма, динаміки, фактури та ін). Аналогічно в співі одно важливими є виразність виконання і майстерність володіння вокально-хоровими навичками.

 

Крім закономірностей педагогічного процесу, визначаються критеріями загальності і повторюваності, основним фондом методики музичного виховання школярів є й казуальні (тобто випадкові) зв'язку, які часом не можуть бути зумовлені і багато в чому залежать від конкретної ситуації, дитячої безпосередності.

 

Е. Б. Абдуллін виділяє наступні дидактичні принципи музичного обучения1:

1) принцип музичного виховання і освіти, музичного розвитку школярів;

2) принцип наочності, який виступає в якості логічної основи побудови системи музичного навчання;

3) принцип зв'язку музичного навчання з життям;

4) принцип інтересу, захопленості, позитивного ставлення до уроків музики;

5) принцип оптимізації процесу навчання, який характеризує діяльність вчителя на уроці і звернений до процесу навчання з виявленням особливостей кожного учня, фіксацією їхніх музичних здібностей, спостереженням за засвоєнням програми і т. д.;

6) принцип міцності і дієвості результатів музичної освіти за показниками (ступінь емоційного ставлення, інтересу і любові до музики, міра засвоєння знань в естетичній оцінці, рівень сформованості виконавських навичок).