Історія виникнення та розвитку

Протягом III-І ст. до н. е. на території нинішнього Казахстану існувала держава Кангюй. Від середини VI до VIII ст. територія належала до Тюркського каганату та держави карлуків. Протягом IX-XII ст. регіон був під контролем держави огузів і Караханідів. І Іабіги сельджуків, киданів, монголо-а-гар датуються XI — початком XIII ст. Від XIII ст. і до входження до складу Росії казахи знаходилися під владою монгольських ханів. Наприкінці XV ст. уторилося Казахське ханство, яке поділялося на жузи (племена). У 1731 р. Молодший і в 1740 р. Середній жузи добровільно, щоб захиститися від набі-іііі ойратів, приєдналися до Росії. А тім, деякі фахівці вважають, що Росія їх анексувала. На початку XVI ст. козачі загони заснували перші поселення вздовж р. Урал. Лінійні козаки поселялися вздовж лінії гіркосолоних озер між Омськом та Оренбургом, звідси й назва — «гірка лінія». Але до 1830-х pp. Росія не проводила активної колонізації регіону. Потім російська армія посунула на південь Казахстану. В Середньому та Молодшому жузах ханську владу скасували відповідно 1819 р. і 1824 р. У 1846 р. до складу Росії увійшла й територія Старшого жузу.

Отож, протягом 1731-1846 pp. весь Казахстан опинився під владою Росії. Столипінська аграрна реформа сприяла переселенню до Казахстану протягом 1906-1912 pp. 500 тис. росіян. На початку XX ст. зародився національно-визвольний рух. У 1916 р. вибухнуло велике антицарське повстання під керівництвом Амангельди Іманова, бо казахи не хотіли брати участі в тилових роботах під час Першої світової війни. Повстання зазнало поразки. Протягом листопада 1917 р. — лютого 1918 р. в Казахстані було встановлено радянську владу. У серпні-грудні 1917 р. у тодішній столиці Казахстану — м. Вєрний було утворено націоналістичний уряд Алаш-Орда.

В роки громадянської війни м. Вєрний стало зразком повстання революційних військ проти більшовиків. Через кілька років приклад Вєрного повторив Кронштадт. Громадянська війна закінчилася 1920 р. У 1921-1922 pp. було проведено земельно-водну реформу. 26 серпня 1920 р. утворено Киргизьку АРСР у складі РРФСР зі столицею в Оренбурзі, але вже 19 квітня 1925 р. її перейменували на Казахську АРСР зі столицею у Кзил-Орді. У травні 1929 р. столицею стала Алма-Ата (колишнє м. Вєрний).

Сталінська конституція від 5 грудня 1936 р. підвищила статус республіки — вона стала союзною. В роки Другої світової війни Казахстан прийняв радянських громадян німецької, грецької, вірменської та інших національностей, висланих Й. Сталіним із традиційних регіонів їхнього проживання. Після смерті Й. Сталіна нове радянське керівництво вирішило освоїти цілинні землі Казахстану. Нібито цим кроком хотіли забезпечити приплив до республіки російськомовних поселенців і русифікувати Казахстан. Підняття цілини супроводжувалося ідеологічною галаснечею та відсутністю економічної виваженості.

Врешті-решт, спромоглися зрусифікувати Казахстан, досягти небаченої вітрової ерозії ґрунтів і майже висушити Аральське море. З 7 грудня 1964 р. радянський Казахстан очолював Д. Кунаєв. М. Горбачову він не подобався, тому його вирішили усунути від влади. Блискавично зібраний пленум ЦК компартії республіки завчено і слухняно проголосував у 1986 р. за обрання новим керівником республіки московського емісара Г. Колбіна (на посаді з 16 грудня).

Студентство казахської столиці рішуче запротестувало. Молодь не захищала Д. Кунаєва — вона не розуміла, чому саме на цю посаду Московський Кремль не знайшов партійця-казаха. Заворушення студентів придушили, кількох із них буцімто за вчинені злочини розстріляли. Офіційна пропаганда студентський рух принизливо критикувала. Через кілька років тон епітетів стосовно подій 1986 р. став діаметрально протилежним. 7 лютого 1990 р. в Казахстані з'явився президент. Верховна рада вибрала на цю посаду Н. Назарбаєва, який з 22 червня 1989 до 22 серпня 1991 pp. був першим секретарем ЦК компартії Казахстану, а протягом 1984-1989 pp. очолював уряд республіки. Згодом саме Нурсултана Назарбаєва М. Горбачов намірявся призначити главою союзного уряду, сподіваючись цим кроком урятувати те, що вже не трималося купи — Радянський Союз.

У жовтні 1990 р. Верховна рада республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет Казахської РСР. 1 грудня 1991 р. Н. Назарбаєва (єдиного кандидата) було вибрано президентом Казахстану на всенародних виборах. 16 грудня 1991 р. країна одержала нову назву — Республіка Казахстан і проголосила свою незалежність. 30 серпня 1995 р. прийнято нову конституцію. 10 грудня 1997 р. почалося перенесення столиці з Алма-Ати до Акмоли (колишнього Цілинограда), яку в травні 1998 р. перейменували на Астану (що казахською означає «столиця»). У січні 1999 р. президентом країни на черговий 7-річний термін було переобрано Н. Назарбаєва. Казахстан почав налагоджувати співробітництво з країнами Заходу. Країна має великі запаси природних ресурсів, що викликають інтерес промислово розвинених країн. [Дахно І.І. Країни світу: довідник; 2011р.; стр. 358-360].