Дошка 6є

Ти вутцє прєдѣляшєт кажду на потрбє, а ту бяшєт інь сутє а інда тврга. А тоі Асклд пожєрє богом чіужєм, нє ботє нашієм. Такоє бєндє оцовє нашє, а нєсьми битє інє. А грьцє хтяє насо крщашєтє, аби смє забіхом ста Бозє нашє а тако сєн обратіхомся до нь, яко стє одєрєнь битє. Постржєхом сє тоіго, яко прастирє, ажє прастрєшєша скуфія сва, а нє дашє влцѣм хснічітє об агнцѣх, коі бо сутє дятія од Сурє. Тому трва злєна єсє знак Божьск. А імємь ту бєрятє до глєкув, усуряті ю на сонма нашє, даби піятє о Бзѣх во Сврзѣ модєрѣ а Оця наша Дажба жрятву творяішє, а та бо на Нєбі таку жє свєсчєна єсє отоікратє.

***

Ті отці приділяли кожному на потребу, а тут була іна суть і іна зовнішність. А той Аскольд пожере богам чужим, не бить нашим. Такими були отці наші, і не сміємо бути іними. А греки хотіли нас крестити, аби ми забули Богів наших і так се обратилися до них, яко стати одерень бути. Постережемося того, яко пастирі, що пристрашили скот¹ свій, і не дають вовкам хищничати на агнців [*ягнят], які бо суть діти од Суре. Тому трава зелена єсь знак Божеський. І маємо ту брати до глеків, усуряти ту на сонма [*зібрання]² наші, даби пити за Богів во Сварзі мудрій [*синій] і Отця нашого Дажба жратву творячи, а та бо на Небі також свячена єсь многократно.

_____

¹ В оригіналі "скуфія". Можливо, що літери "ф" в тексті ВК не було, а була літера на зразок "фіти" (th), яка могла читатися "ф" або "т". Також в тексті спостерігаємо взаємозамінність літер "о" і "у", що могло позначатися в оригінальному тексті літерою "оу". Миролюбов заміняв літери на власний розсуд. Звідси маємо два варіанти прочитання: "скуф" і "скот", під цими словами розуміємо або назву племені скотарів (пор. Скотландія-Шотландія), або просто скот (худобу). Син Геракла, від якого за легендою пішли скіфи – Скітес (грец. Skythes).

² У Яценка і Гнатюків – "на Сонці".