Філософія

Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А.

 

Навчальний посібник / Київ: Видавничий центр «Академія», 2008.- 592 c.

 

У другому виданні підручника на рівні сучасного філософського мислення, з урахуванням засад світоглядного плюралізму та ідеологічної толерантності інтерпретовано такі усталені теми, як сутність і предмет філософії, онтологія, гносеологія, аксіологія, філософська антропологія, історія філософії, у тому числі її розвиток на вітчизняних теренах. У руслі європейської традиції викладено нові для вітчизняних навчальних видань проблеми: філософію суспільства, філософію історії, філософію культури, філософію релігії, філософію права, філософію економіки, філософію техніки, філософську антропологію. Подано біографічні довідки найвидатніших вітчизняних і зарубіжних філософів, короткий словник філософських термінів.

Для студентів, викладачів вищих навчальних закладів.

 

Зміст в кінці книги.

 

 

Термін «філософія» має давньогрецьке коріння. Він походить від двох грецьких слів: «філео» — любов (у деяких філософіях від: «філос» — приязний, друг) і «софія» — мудрість і означає любов до глибоких теоретичних міркувань, а в дослівному перекладі — «любов до мудрості». Вперше термін «філософія» з'явився у вжитку відомого давньогрецького мислителя Піфагора (прибл. 570—497 р. до н. е.). Спочатку філософія охоплювала увесь комплекс людських знань про світ, оскільки ці знання на той час не мали дисциплінарної диференціації. Філософія — теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Як універсальний спосіб самоусвідомлення людиною самої себе, сутності світу і свого призначення в ньому філософія започатковується у VII—VI ст. до н. е. в таких осередках людської цивілізації, як Давні Індія та Китай, досягнувши своєї класичної форми у Давній Греції. Питання, що вивчає філософія, є одним з найпроблематичніших для неї, оскільки предмет її історично змінювався. В Європі до XVII ст. філософія охоплювала все знання про світ, тобто зародки всіх наук, окрім хіба що математики й медицини. При визначенні предмета філософії слід брати до уваги не тільки те, яких історичних форм набувала філософія, а й загальну тенденцію, що пронизує конкретні її формоутворення. Найбільш загальні засади сущого (буття — небуття, простір — час, причинність, сенс людського існування, істина, добро, свобода тощо), з яких «конструюється» світ, і є предметом філософії. При цьому філософія намагається звести всі ці різноманітні загальності до одного принципу — Бога, матерії тощо, пояснювати їх, виходячи із цього принципу. Філософія передбачає здатність підноситись до всезагального. Вона є певною настановою на всезагальне. На основі всезагального (ідей, принципів) філософія намагається пізнати і пояснити світ. А оскільки система ідей є не що інше, як теорія, то філософію можна вважати теоретичним світоглядом.