Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій та прогнозування їх наслідків.План. 1. Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій. 2. Зонування територій за ступенем небезпеки. 3. Поняття про збір інформації та її аналіз. 4. Мережа спостереження і лабораторного контролю. 5. Етап узагальнення. 6. Етап прийняття рішень і їх вплив на подальший розвиток надзвичайної ситуації. 7. Визначення та аналіз небезпек. 8. Етап виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву. 1. Основні етапи аналізу надзвичайних ситуацій. Оцінка обстановки включає два етапи: 1.Виявлення небезпечної обстановки. 2.Фактичну оцінку обстановки. Виявити небезпеку обстановки - значить визначити і нанести на робочу карту (схему) зони територій небезпеки або рівні дії небезпечних факторів в окремих точках місцевості.На початковому етапі виявлення небезпечної обстановки здійснюють прогнозування можливої обстановки. Прогнозування дозволяє швидко прийняти необхідні попередні рішення, але його результати можуть значно відрізнятися від фактичної обстановки НС, тому вони повинні бути уточнені за даними розвідки, отриманим за допомогою приладів. Оцінку фактичної обстановки НС здійснюють з метою прийняття необхідних заходів захисту, що забезпечують зменшення (виключення) дії вражаючих факторів, та визначення найбільш доцільних дій людей в зоні НС.Розрахунки, пов'язані з оцінкою небезпечної обстановки, ведуть аналітичним способом за допомогою формул, таблиць, графіків, номограм і т.д.
2. Зонування територій за ступенем небезпеки. При оцінці небезпечної обстановки, що склалася в результаті НС, виконують: • розрахунок глибини зони дії вражаючих факторів; • визначення площі зони небезпеки; • визначення часу впливу НС на об'єкти; • визначення тривалості вражаючої дії НС; • визначення ймовірних втрат в залежності від ступеня захищеності працівників і населення.
3. Поняття про збір інформації та її аналіз. Збір і обробка даних про надзвичайну ситуацію (координати, потужність, вид, час) сприяють виявленню надзвичайної обстановки методом прогнозування дії вражаючих факторі, а також обумовлюють нанесення району можливої зони дії НС на карту, схему. У світовій практиці традиційно одним з найбільш важливих застосувань матеріалів дистанційного зондування Землі є моніторинг надзвичайних ситуацій. Ще в середині 70-х років, коли характеристики бортової апаратури для аерокосмічних зйомок значно поступалися сучасним, дистанційне зондування Землі використовувалися для моніторингу певних видів надзвичайних ситуацій - таких, наприклад, як лісові і степові пожежі, затоплення територій при розливах рік, великі нафтові розливи на акваторії й ін., а також для оцінок негативних наслідків, заподіяних антропогенними чи стихійними явищами. Головні властивості даних дистанційного зондування Землі, які обумовлюють велику їх цінність для використання у даній сфері: - висока оглядовість космічних знімків, можливість одержання одночасної інформації як про територію, на якій розвивається надзвичайних ситуацій, так і про суміжну; - можливість переходу від дискретної картини значень показників, що характеризують розвиток надзвичайних ситуацій, на окремих ділянках території до безперервної картини просторового розподілу даних показників і, як наслідок, можливість виявлення зон з аномально високими значеннями показників; - можливість одержання інформації з важкодоступних місць, де оперативний контроль за надзвичайними ситуаціями наземними засобами утруднений; - високий ступінь генералізації картографічної інформації (змінювання її масштабу), що полегшує узагальнення даних контролю за надзвичайними ситуаціями і прийняття адекватних рішень. Ведення моніторингу небезпечних об’єктів засобами дистанційного зондування та складання оперативних карт є ефективним засобом попередження надзвичайних ситуацій, а в частині ліквідації їх наслідків – складовою частиною процесу формування прийняття вірного управлінського рішення.
4. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Достовірні дані про зону НС, отримані органами розвідки за допомогою дозиметричних приладів, дозволяють об'єктивно оцінити (уточнити) небезпечну обстановку. Пости радіаційного та хімічного спостереження, ланки і групи радіаційної і хімічної розвідки встановлюють початок зараження і повідомляють рівні зараження в штаб ДО об'єкта, де вони заносяться в спеціальний журнал і наносяться на карту.По нанесеним на карту рівнями дії вражаючих факторів проводяться кордони небезпечних зон.
5. Етап узагальнення. На основі узагальнення встановлених залежностей з використанням вихідних даних про параметри НС та метеорологічної інформації стає можливим прогнозування – це визначення імовірнісних кількісних і якісних характеристик обстановки в небезпечній зоні. Виявлення небезпечної обстановки методом прогнозування включає збір і обробку даних про НС та про метеорологічні, а також нанесення району можливого зараження на карту, схему. У результаті прогнозування визначаються місце розташування і розміри можливої дії вражаючих факторів.
6. Етап прийняття рішень і їх вплив на подальший розвиток надзвичайної ситуації. При оцінці практичної небезпечної обстановки при НС рівні вражаючих факторів призводять до одного часу після виявлення НС і визначають такі показники: •можливі небезпечні впливи вражаючих факторів; •допустиму тривалість перебування людей на небезпечній місцевості; •час початку подолання наслідків НС, початку рятувальних робіт і призначення кількості змін при виконанні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; •можливі втрати працівників, населення, особового складу формувань та ін Головна мета прогнозування небезпечної обстановки – виявлення та оцінка працездатності працівників, рятувальників, решти населення.
7. Визначення та аналіз небезпек. При виявленні небезпечної обстановки, що виникла в результаті НС, визначають: фактори враження, межі осередків ураження, площу дії і тип НС. На основі оцінки даних визначають: глибину поширення зони небезпеки, стійкість дії вражаючих факторів, час перебування людей в засобах індивідуального захисту, можливі ураження людей, ураження споруд, техніки та майна. Небезпека НС оцінюється можливими втратами людей на площі осередку ураження.
8. Етап виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву. Небезпечна обстановка може скластися на певній території при аваріях, природних і соціальних НС, а також у випадку руйнування технічно небезпечних об'єктів при стихійних лихах. Викид небезпечних речовин в атмосферу може статися у газоподібному, пароподібному або аерозольному стані. Небезпека ураження людей вимагає швидкого виявлення та оцінки хімічної обстановки для організації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт та обліку її впливу на виробничі процеси і життєдіяльність людей. Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки при дії небезпечних речовин є: тип отруйної речовини (ОР), район і час її застосування, метеоумови, характер місцевості, ступінь захищеності людей.
|
