Студопедия — Урок засвоєння нових знань
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Урок засвоєння нових знань






Структура уроку

Процес засвоєння знань має такі основні компоненти: сприймання, розуміння, запам'ятовування, узагальнення й систематизація знань. Урок засвоєння знань повинен узгоджуватися із цією структурою і враховувати логіку навчального процесу та окремі фактори, які значно впливають на його результати.

Урок засвоєння нових знань має складатися з таких елементів: 1) актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів; 2) мотивації навчальної діяльності і повідомлення теми, мети та завдань уроку; 3) сприймання й усвідомлення нового навчального матеріалу; 4) осмислення об'єктивних зв'язків і взаємозалежностей у виучуваному матеріалі й розкриття внутрішньої суті явищ і процесів; 5) узагальнення й систематизація знань; 6) підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.

Немає в цій схемі й етапу перевірки домашнього завдання. Вона зводиться до повторення знань, які є опорними для засвоєння нового матеріалу, і вводиться в етап «актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів».

Одним із засобів мотивації засвоєння знань є повідомлення учням практичної і теоретичної значущості виучуваного матеріалу. Якщо вчитель розповість, як матеріал, що сьогодні вивчається, застосовується в практиці, у житті, або що без нього неможливо успішно опанувати наступні розділи програми, діти намагатимуться добре оволодіти цими знаннями, засвоїти відповідні закономірності, запам'ятати формулювання законів тощо.

Постановка проблемного навчального завдання – також важливий мотив засвоєння нових знань. Це питання заслуговує на увагу, оскільки самостійне розв'язування проблем сприяє інтелектуальному розвитку учнів, формуванню в них творчої активності й ініціативи. Але щоб цей спосіб дав певні результати, треба так поставити перед учнями навчальну проблему, щоб вона їх зацікавила, розв'язання її стало для них необхідністю і дало інтелектуальну насолоду.

На початку вивчення учні повинні зрозуміти, що корисного і нового вони дізнаються, де зможуть застосувати набуті знання, які переваги дасть їм засвоєння матеріалу теми.

На останньому етапі вивчення теми необхідно створити мотивацію завершення. Школяр повинен оцінити свої досягнення (порівняти їх зі знаннями товаришів) у ході дискусій, визначити, яких знань йому ще не вистачає, і спланувати свою подальшу самоосвіту.







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 476. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Классификация холодных блюд и закусок. Урок №2 Тема: Холодные блюда и закуски. Значение холодных блюд и закусок. Классификация холодных блюд и закусок. Кулинарная обработка продуктов...

ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия