Словотвірний аналіз необхідно робити за поданими схемами і зразками.

Словотвір, або дериватологія (деривація), – розділ мовознавства, який вивчає слова за способами й засобами творення та їхню словотвірну структуру. Із погляду словотворення вивчаються тільки похідні слова (мотивовані). Основою їх творення є твірні слова, що можуть бути як похідними, так і непохідними.

Слід звернути увагу на такі поняття словотвору: похідна основа, твірна основа, словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо, словотворчий формант, словотвірне значення. Виконуючи друге завдання, потрібно не лише записати визначення термінів, а й навести по одному прикладу словотвірного ланцюжка та словотвірного гнізда, кілька прикладів словотворчих формантів із зазначенням їхніх словотвірних значень.

Похідні слова творяться на основі способів словотвору, яких в українській мові чотири. Основний з них – морфологічний, який включає афіксацію (суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, постфіксальний різновиди), безафіксний спосіб, основоскладання, словоскладання, абревіацію (складову, ініціальну та мішану) і комбінації зазначених способів (наприклад, основоскладання з суфіксацією). Зверніть увагу на розмежування основоскладання (поєднання основ кількох слів за допомогою інтерфіксів О, Е, И, ОХ) та словоскладання (поєднання двох слів або словоформ в одному слові без інтерфіксів). Абревіація відрізняється від осново- та словоскладання тим, що для творення слів використовуються усічені основи. Таким способом творяться тільки іменники.

Малопродуктивними в сучасній українській мові є морфолого-синтаксичний (нові слова творяться унаслідок переходу з однієї частини мови в іншу), лексико-синтаксичний (нові слова творяться внаслідок поступового зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово) та лексико-семантичний (утворення нових слів унаслідок зміни лексичного значення вживаних у мові слів) способи.

Студенти повинні знати: визначення основних понять словотвору: твірна основа, похідна основа, словотворчий формант, словотвірне значення,словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо; способи словотворення в українській мові та різновиди морфологічного способу; особливості та послідовність виконання словотвірного розбору.

Студенти повинні вміти: робити словотвірний аналіз слова; визначати твірну основу, словотворчий формант та словотвірне значення; будувати словотвірний ланцюжок та словотвірне гніздо; розмежовувати складні слова, утворені на основі морфологічного та лексико-синтаксичного способів; користуватися словотвірним словником.

СЛОВОТВІРНИЙ АНАЛІЗ

Мета словотвірного аналізу – визначити словотвірну структуру слова, тобто з’ясувати, як утворено нове слово («від чого і за допомогою чого»). При словотвірному аналізі виділяються тільки ті частини, які беруть участь у словотворенні: твірна основа і словотворчий формант. Об’єктом словотвірного аналізу є лише похідне слово

1. Знайти похідну основу.

2. Визначити значення слова, спробувати розгорнути його у словосполучення з

найближчим за значенням однокореневим словом (наприклад, будівельник – «той, хто

будує»; звуковий – «пов’язаний зі звуком»; білити – «робити білим»).

3. Знайти твірне слово (в семантичній схемі) і утворити словотворчу пару.

4. Порівнявши структури похідного і твірного слів, виділити ту частину, що є для них

спільною, тобто твірну основу.

5. Виділити частину слова, яка відрізняє похідне слово від твірного, тобто словотворчий

формант.

6. Визначити спосіб словотвору та його тип.

ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗУ