Правові основи виконання державного та місцевих бюджетів.

Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (якщо виконавчі органи не створено) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи: здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету; координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Місцевий бюджет виконується за розписом, що затверджується керівником місцевого фінансового органу. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням. Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, що відкритий у територіальному органі Державного казначейства. Вони не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення і визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету.

Процедура виконання місцевих бюджетів за видатками визначена у ст. 51 БКУ. Після набрання чинності Закону про Державний бюджет органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 15 та ч. 4 ст. 23 БКУ. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

 

21.Казначейська система виконання бюджетів.

 

Оскільки завдяки органам Державного казначейства на місцях здійснюється фінансування видатків із державного бюджету, то вони наділені значно більшими правами в сфері бюджетних кредитів і мають право призупиняти фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій у разі виявлення фактів порушення встановленого порядку виконання державного бюджету з повідомленням про це керівників відповідних міністерств і відомств. У разі встановлення нецільового та неефективного використання коштів органи Державного казначейства мають право вилучати у міністерств, відомств, установ і організацій суми коштів, виділених раніше в порядку фінансування з державного бюджету.

Практичну дієвість бюджетної системи України в плані організації касового виконання державного бюджету функції органів казначейства вбачають:

у посиленні контролю за надходженням, цільовим і економним використанням державних коштів;

у дотриманні чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, а також надходження та використання державних позабюджетних фондів;

у підвищенні оперативності в управлінні наявними коштами та дотриманні фінансової дисципліни.

Особливістю нової системи впровадження казначейства є те, що за допомогою цього органу провадитиметься ефективне і обов'язково цільове витрачання коштів державного бюджету.

На органи державного казначейства, зокрема на територіальні, покладені такі функції:

а) забезпечення виконання державного бюджету, відповідних показників, а також контроль надходження і використання державних позабюджетних фондів;

6) забезпечення відповідно до встановлених розмірів асигнувань і касового плану цільового фінансування видатків державного бюджету;

в) ведення обліку розрахунків за фінансуванням розпорядників коштів, яким надаються асигнування з державного бюджету та позабюджетних фондів;

г) здійснення прогнозування та касового планування коштів державного бюджету, контроль за зарахуванням доходів до державного бюджету;

д) ведення бухгалтерського обліку руху коштів державного бюджету на рахунку Державного казначейства;

е) формування, контроль, зведення і подання вищестоящим органам фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету;

є) проведення роботи, пов'язаної із здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства з питань виконання державного бюджету.

 

Тому до найважливіших завдань, що постають перед казначейством, можна віднести:

організацію ефективної системи управління готівкою, що заснована на централізації ресурсів розпорядників бюджетних коштів на єдиному казначейському рахунку. За цим напрямком рахунків уже здійснюється поступове переведення банківських бюджетних установ до органів казначейства на реєстраційні рахунки. А процедура з управління готівкою впроваджується в територіальних органах казначейства;

чітку та своєчасну інформацію щодо фінансового податково-бюджетного становища, яке ґрунтується на централізованій і досконалій системі бухгалтерських звітів про виконання державного бюджету;

ефективний фінансовий контроль за виконанням зобов'язань платниками та розпорядниками коштів у процесі витрачання і формування бюджетних ресурсів.

 

22.Правові основи проведення закупівель за державні кошти читти закон.

 

Державна закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг (продукції) за державні кошти у визначеному законодавством порядку

 

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, або обслуговуючого банку за місцем обслуговування замовника протягом п’яти робочих днів з дня їх затвердження.

 

Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких способів:

відкриті торги;

двоступеневі торги;

запит цінових пропозицій;

попередня кваліфікація учасників;

переговорна процедура закупівлі.

 

Державні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:

— максимальна економія та ефективність;

— добросовісна конкуренція серед учасників;

— відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;

— недискримінація учасників;

— об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

— запобігання проявам корупції;

— сприяння захисту інтересів вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, під час організації та здійснення закупівель;

— вільний доступ, відкритість та доступність інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій.

 

Державні закупівлі здійснюються за такими стадіями:

1) затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2) затвердження річного плану державних закупівель;

3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;

4) визначення переможця процедури закупівлі;

5) укладення договорів про закупівлю;

6) складення звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7) виконання договорів про закупівлю;

8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

Закупівлі товарів за державні кошти можуть здійснюватися способом відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі товарів у одного постачальника чи торгів зі зменшенням ціни (редукціон). При чому основними процедурами є торги зі зменшенням ціни (редукціон) та відкриті торги.