Студопедия — Система розпорядників коштів бюджету
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Система розпорядників коштів бюджету






 

Основною ознакою віднесення установ до бюджетних є надання їм асигнувань з державного або місцевих бюджетів для забезпечення діяльності протягом року i здійснення видатків, які передбачаються в кошторисах.

Бюджетне асигнування – повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття бюджетного зобов’язання i здійснення платежів на конкретну мету у пpoцeci виконання бюджету, яке надане відповідно до бюджетних призначень.

Надання асигнувань бюджетним установам відбувається з дотриманням таких принципів:

1)асигнування бюджетних установ є кошторисними i мають плановий характер;

2)обґрунтованість кошторису доходів i видатків за видами та напрямами бюджетних асигнувань, а також економічна доцільність i раціональність використання виділених коштів;

3) безповоротність надання коштів;

4)цільовий характер асигнувань строго|суворо| в межах кошторису і цільове використання засобів|кошт| бюджету.

Поняття „бюджетне асигнування” тісно пов’язане з поняттям „розпорядник бюджетних коштів”. Розпорядниками засобів|кошт| бюджету є|з'являтися,являтися| бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання|здобуття| бюджетних асигнувань, взяття|взяття| бюджетних зобов’язань і на здійснення витрат за рахунок засобів|кошт| бюджету.

Залежно від обсягу прав та обов’язків розрізняють головних розпорядників бюджетних коштів i розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Статус розпорядників бюджетних коштів визначений у новому Бюджетному кодексі України, відповідно до якого головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути лише:

1) за бюджетними призначеннями, які передбачені законом про
державний бюджет України – органи в ocoбi їx керівників, упо-
вноважених Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Mi-
ністpiв України забезпечувати їх діяльність, а також міністерства, iншi
центральні органи виконавчої влади, Конституційний суд України,
Верховний суд України та інші спеціалізовані суди, установи та орга-
нізації, визначені Конституцією України, або установи, що входять до
складу Kaбiнeтy Miнicтрiв, в ocoбi їx керівників;

2) за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом
Автономної Республіки Крим, – уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), які забезпечують діяльність Верховної Ради АР Крим i ради міністрів АР Крим, і також міністерства та iншi органи влади АР Крим в ocoбi їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, які передбачені іншими місцевими бюджетами, – керівники місцевих державних адміністра-
цій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних
управлінь, управлінь i відділів та інших самостійних структурних під-
розділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Головний розпорядник бюджетних коштів виконує такі функції:

1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань i функцій, визначених нормативно-правовими актами для досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

2) розробляє відповідно до плану діяльності проект кошторису i
бюджетні запити i подає їх до Міністерства фінансів України або до
місцевого фінансового органу;

3) отримує бюджетні призначення шляхом затвердження їх в
Законі про Державний бюджет України або в рішенні про місцевий
бюджет, доводить в установленому порядку до відома розпорядників
бюджетних коштів нижчого рівня інформацію про обсяги асигнувань,
забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів ниж­чого рівня;

5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та за їх витрачанням;

6) отримує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та аналізує ефективність використан­ня бюджетних коштів.

Залежно від обсягу прав i обов’язків розпорядники коштів нижчого рівня за державним бюджетом поділяються на: розпорядників коштів бюджету другого та третього рівнів, а за місцевим бюджетом – третього рівня. Такі відмінності кількості кaтeгopiй розпорядників бюд­жетних коштів за різними бюджетами залежать від кількості ланок управління.

До розпорядників бюджетних коштів другого рівня відносяться керівники бюджетних установ, які уповноважені отримувати бюд­жетні асигнування, брати бюджетні зобов’язання, здійснювати видатки в установах, якими вони керують, а також доводити до відома розпорядників коштів третього рівня інформацію про обсяги бюджет­них асигнувань i затверджувати їx кошториси.

Розпорядники бюджетних коштів третього рівня –це бюджетні установи в ocoбi їх керівників, які уповноважені отримувати бюджетнi асигнування відповідно до кошторису, брати бюджетні зобов’язання i здійснювати видатки лише в установах, якими вони керують.

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 560. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.   Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Гносеологический оптимизм, скептицизм, агностицизм.разновидности агностицизма Позицию Агностицизм защищает и критический реализм. Один из главных представителей этого направления...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия