Зміст заняття.

Австралійські мериноси.

Історію створення австралійських мериносів не можна вважати остаточно з’ясованою, на що вказують більшість авторів, які вивчали походження та розвиток австралійських мериносів.

Єсаулов П.А. в книзі “Методи збільшення продуктивності овець в Австралії”, згадуючи про історію австралійських мериносів пише: “Більшість авторів (наприклад, Маллет, Грахам) вказують, що починаючи з 1840 року для збільшення живої маси та одержання більш міцної вовни використовували для схрещування з австралійськими мериносами англійських довгововнових овець - лінкольнів та лейстерів. Такої ж думки додержувалися професор Х.Р. Белшнер та А.С. Фрейзер, які вважають, що блиск і значна довжина вовни австралійських мериносів отримані в результаті схрещування їх з англійськими скоростиглими вівцями.”

За повідомленням H.N. Turner, приблизно 95% всіх стад овець в Австралії представлені мериносами, або породами, які виведені за допомогою мериносів. На чистопородних мериносів приходиться 3/4 всього поголів’я овець.

Порода австралійських мериносів залежно від продуктивності та біологічних особливостей складається із трьох самостійних типів файн, медіум і стронг, які можна прийняти за окремі породи. При цьому всі типи мають значні відмінності за такими показникам, як екстер’єр, густота, довжина та настриг вовни, жива маса і вихід митого волокна. Наявність трьох типів австралійських мериносів зумовлена в першу чергу різними природнокліматичними умовами країни, що впливає на особливості утримання, рівень годівлі і селекційну роботу.

Перший тип - файн. Вівці з тонкою і дуже тонкою вовною - 64-70 і більш високої якості, аж до 100. Безскладчасті або з 1-2 невеликими складками на шиї. Із всіх типів вони найбільш дрібні. Жива маса дорослих маток становить 36-40 кг, баранів - 50-65 кг. Вовна найбільш густа. На 1 см² шкіри нараховується від 7 до 8,7 тис. волокон. Чим тонша вовна тим вона коротша. При тонині 64-70 якостей її довжина становить 8,2-8,9 см, при 70-74 якостей - 7,6-8,2 см, при 80 якості - 7,0-7,6 см. Настриг немитої вовни у дорослих маток коливається в межах 3,5-4,5 кг, у баранів - 7-8 кг. Вихід митого волокна складає 60-70%. У розрахунку на 1 кг живої маси одержують 70-75 г митої вовни.

Другий тип - медіум. Вівці з тониною вовни 60 та 64 якості. Вівці нонпепін створювались без участі баранів породи рамбульє, тоді як при створенні стад овець пепін барани рамбульє широко використовувались. Ці два підтипи різко відрізняються між собою.

Тварини першого підтипу безскладчасті, тонина вовни у них 64-60 якості, жива маса: а маток 38-42 кг, у баранів - 60-70 кг, густота вовни - від 5,8 до 7,4 тис. волокон на 1 см ² шкіри, довжина 8-10 см. Настриг немитої вовни в маток - 4-5, у баранів - 7,5-8,5 кг. Вихід митого волокна 65-70%. У розрахунку на 1 кг живої маси приходиться 75-80 г митого волокна.

Тварини другого підтипу мають звичайно 2-3 і навіть більше великих складок, що пояснюється їх походженням. В порівнянні з першим підтипом вони дещо крупніші і дають більше вовни. Жива маса в маток 40-44, у баранів - 70-85 кг. Густота вовни приблизно така, як у тварин першого підтипу, її довжина - 9-12 см. Настриг немитої вовни: в маток 4,5-5,5 кг, у баранів 8,0-9,5 кг, вихід митого волокна складає 60-65 %. На 1 кг живої маси приходиться 80-83 г митої вовни.

Третій тип - стронг. Вівці з більш довгою і грубою вовною - 60 та 58 якості, з 1-2 невеликими складками, або без складок. Це найбільш крупні мериноси. Жива маса у маток 42-48, у баранів - 75-90 кг. Густота вовни помірна, на 1 см ² шкіри знаходиться 5,3-6,5 тис. волокон. Довжина вовни 9-13 см. Настриг вовни у маток 4,5-5,5, у баранів - 8,5-10,5 кг, при виході митого волокна - 60-65%. На 1 кг живої маси приходиться 80-83 г митої вовни.

Враховуючи те що, австралійські мериноси характеризуються високою вовновою продуктивністю та високоякісним жиропотом тому в багатьох країнах світу для удосконалення тонкорунних овець використовують баранів-плідників даної породи.