Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів наведені в П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість”.
Нарахування резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
Для обліку резерву сумнівних боргів призначено контрактивний регулюючий рахунок 38 „Резерв сумнівних боргів”, схематично який відображається у таблиці 3.12
| Згідно з П(С)БО 10 „Дебіторська заборгованість” визначено:
|
| Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
|
| Величина сумнівних боргів визначається виходячи з:
- платоспроможності окремих дебіторів;
- питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, на умовах наступної оплати;
- на основі класифікації дебіторської заборгованості.
|
| Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за попередні звітні періоди, тобто
К сумнівності = Сума резерву, що використовувалася у попередніх періодах
Сума дебіторської заборгованості, що утворилась у попередніх періодах
|
| Величину резерву сумнівних боргів визначають за формулою:
Р сум. боргів = Сальдо дебіторської заборгованості на кінець року х К сумнівності
|
