Обмінний курс валютних бірж

У тих країнах, де збереглися валютні біржі, через які про­ходить основний оборот конверсійних операцій, курс, що вста­новлюється на біржі, є основним курсом внутрішнього валютно­го ринку, а часто - й офіційним курсом.

Валютні біржі, що збереглися в ряді країн, носять підпо­рядкований характер щодо міжбанківського ринку і використо­вуються, в основному, для фіксації курсу на певний момент часу (наприклад, фіксинг за курсом USD/DEM у Франкфурті-на-Майні в 11 - 00). Даний фіксинг виступає в якості офіційного кур­су, який практично не відрізняється від курсу міжбанківського ринку в цей момент.

Валютний курс готівкових угод

Даний курс формується на основі попиту і пропозиції на ринку торгівлі готівкової валюти і може значно відрізнятись від безготівкового курсу міжбанківських угод. Для країн із значною часткою готівкових грошей у внутрішньому грошовому обороті готівковий обмінний курс відрізняється від міжбанківського без­готівкового більше, ніж у країнах з розвиненою системою без­готівкових платежів населення (за чеками, пластиковими картка­ми тощо). В обмінних пунктах розвинених країн курс готівково­го обміну валют встановлюється суворо на основі міжбанківсь­кого валютного курсу з досить вузькою маржею.

Процес встановлення валютного курсу. У загальному ви­гляді валютні операції поділяють на два види: касові та термі­нові. Касові ще називають овернайтом (overnight). У цьому ви­падку мова йде про надання товару (валюти) в момент укладан­ня угоди або через декілька днів і тимчасовий розрив між датою укладання угоди та її реалізацією.

Якщо ви потрапляєте за кордон, то вже в аеропорту мо­жете обміняти гроші на готівку або чеки країни перебування. Це найпростіший приклад касової операції, яка не передбачала, в даному випадку, отримання прибутку. Хоча саме вона є двигу­ном валютного дилерства. Тому звернемося до угод купівлі-про­дажу валют як самостійного роду діяльності.

Розрізняють національні, регіональні та світові валютні ринки залежно від обсягу, характеру операцій та кількості валют, Що використовуються. Головними суб'єктами валютного ринку виступають великі транснаціональні корпорації та банки (ТНК, ТНБ).

Ходаківська В.П., Беляєв В. В

Раніше угоди щодо обміну валют між великою кількістю контрагентів здійснювались, в основному, на валютних біржах, де представники банків могли укладати угоди один з одним і зна­ти курс поточних угод. З розвитком сучасних засобів зв'язку і те-лекомунікацій - прямих телефонних, телексних ліній, а також ди-лингового обладнання фірми Рейтер укладання угод стало мож­ливим не лише за допомогою прямого контакту ("обличчя до об­личчя"), а й опосередковано - з дилингових зал банків через тех­нічні засоби зв'язку. При цьому стало можливим укладати угоди між різними фінансовими центрами, що знаходяться в різних ча­сових поясах. Однак в умовах різкої зміни курсу валюти (після повідомлень економічного або політичного характеру), паніки на валютних ринках виникають ситуації, коли котировки курсу в різних фінансових центрах і навіть у різних банках відрізняють­ся, але, як правило, не більше, ніж на 10-20 пунктів.

Забезпечення ринку інформацією про поточний рівень ва­лютного курсу здійснюється двома шляхами:

• з брокерської фірми;

• з інформаційної сторінки системи Рейтер або інших інфор­маційних систем (Доу Джонс Телерейт, Блумберг, Тенфор).

Брокерська фірма збирає дані про поточні котировки bid і offer у великої кількості банків і повідомляє про них лінією пря­мого телефонного зв'язку всім зацікавленим учасникам ринку. Інформаційна сторінка агентства Рейтер показує всім передплат­никам, які мають рейтерівський термінал, поточні значення ва­лютних курсів, що котируються великими банками маркет-мей-керами (сторінка EFX = або FXFX для світових курсів валют;

RUR = для курсу долара до російського рубля).

Котировки, що отримуються від брокерської фірми, є ре­альними, оскільки відображають дійсні "тверді" заявки (firm orders) банків на купівлю і продаж валюти. Курс інформаційної сторінки є індикативним (довідковим) і відображає тільки дані про котировки, що введені в систему Рейтер банка кі мають доступ до введення на дану сторінку. (Як правило, дилери ка­жуть, що екран "бреше" - screen is luing).

Банки і компанії, що є учасниками валютного ринку, за ступенем впливу на валютні курси та процентні ставки поділя­ються на 2 групи.

Маркет-мейкери (market makers) - великі банки та фінан­сові компанії, що визначають поточний рівень валютного курсу

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

або процентних ставок за рахунок значної частки своїх операцій у загальному об'ємі ринку.

На світових валютних ринках маркет-мейкери - це великі міжнародні банки, що щоденно здійснюють валютні операції на мільярди і десятки мільярдів доларів США, такі, як, наприклад, Barclays Bank Ріс. Chase Manhattan Bank. Union Bank of Switzerland. Fuji Bank, Deutsche Bank і т. д. Причому для кожного ринку мо­жуть бути свої маркет-мейкери. При визначенні маркет-мейкерів основне значення має не абсолютний розмір самого банку, а йо­го частка в операціях ринку, тобто здатність, встановлюючи ціну, впливати на ринок. Маркет-мейкери встановлюють поточ­ний рівень курсу шляхом проведення операцій один з одним і з менш великими банками, що є користувачами ринку. Маркет-мейкери часто використовують брокерські фірми для встанов­лення своїх двосторонніх котировок - наприклад, великий банк може одночасно поставити через брокера заявку на купівлю і за­явку на продаж, задавши тим самим поточний рівень курсу.

Невеликі банки та фінансові компанії використовують для своїх операцій той курс, який для них встановлюють маркет- мейкери, тобто вони є користувачами ринку - маркет-юзерами (market users).

Основною функцією маркет-мейкерів е здійснення ними котировок для малих банків, а роль малих банків - маркет-юзерів - полягає в прийнятті або неприйнятті котировок маркет-мейкерів. Таким чином, маркет-мейкери котирують ціну (make price), а маркет-юзери - беруть ціну (take price).