Визначте засади формування органів управління Національного банку України та приклади повноважень Ради НБУ, Правління НБУ та голови НБУ.

Конституція України та Закон «Про Національний банк України» передбачають дворівневу систему органів управління центральним банком — Рада Національного банку і Правління Національного банку. Розділ ІІ названого Закону визначає склад, порядок формування, повноваження та організацію роботи цих керівних органів НБУ.

Рада Національного банку України складається з Голови Національного банку та чотирнадцяти членів. Голова Національного банку входить до складу Ради за посадою. Члени Ради здійснюють свою діяльність на громадських засадах. Сім членів Ради призначає Президент України, а ще сім членів — Верховна Рада України. Закон установлює певні вимоги до осіб, що призначаються членами Ради Національного банку, а саме:

· громадянство України;

· наявність вищої економічної чи фінансової освіти або наукового ступеня в галузі економіки та фінансів;

· досвід постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади чи банківської установи, або наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.

Члени Ради Національного банку призначаються на посаду на сім років.

Повноваження призначеного складу Ради достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою України. У тому випадку, коли виконання Основних засад грошово-кредитної політики за підсумками року не забезпечило стабільності грошової одиниці України, вони зобов’язані кожен звільнити своїх представників і призначити новий склад Ради Національного банку.

Рада Національного банку засідає не рідше одного разу на квартал. Веде засідання Голова Ради, а в разі його відсутності — його заступник. Голова Ради та його заступник обираються Радою Національного банку строком на три роки.

Засідання Ради Національного банку призначаються Головою Ради або на вимогу Голови Національного банку чи за наполяганням не менше однієї третини членів Ради. У роботі Ради Націо­нального банку можуть брати участь члени Правління Національного банку з правом дорадчого голосу. Крім того, на засідання Ради можуть також бути запрошені керівники центральних органів влади, підприємці, науковці та інші фахівці.

Основні повноваження Ради Національного банку (ст. 9 Закону «Про Національний банк України»):

· розробляє Основні засади грошово-кредитної політики, інформує про них Верховну Раду України і здійснює контроль за їх виконанням. Ураховуючи той факт, що Верховна Рада не затверджує Основних засад, термін «розробляє» доцільніше замінити на термін «визначає», який точніше розкриватиме зміст повноважень Ради Національного банку;

· аналізує вплив грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо зміни політики;

· затверджує кошторис доходів та видатків НБУ, бухгалтерський баланс банку, звіт про виконання кошторису та розподіл прибутку за звітний рік;

· визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку та розглядає аудиторський висновок;

· вносить рекомендації Правлінню Національного банку стосовно окремих заходів грошово-кредитного регулювання, валютної політики, розвитку банківської системи, вдосконалення платіжної системи тощо. Правління зобов’язане протягом п’яти днів розглянути рекомендації і надіслати Раді вмотивовану відповідь;

· має право застосування відкладального вето щодо окремих рішень Правління Національного банку, наприклад, стосовно фор­мування резервів на покриття фінансових ризиків, мінімального розміру золотовалютних резервів. Вето не набирає чинності, якщо Правління підтвердить своє рішення протягом п’яти днів двома третинами від загальної кількості членів Правління.

Ідея створення такого органу, як Рада Національного банку, взагалі відповідає світовій банківській практиці. Так, у Європейському Союзі існує орган, досить подібний до Ради Національного банку за повноваженнями — Рада керуючих Європейським центральним банком, у Росії згідно з Федеральним законом «Про центральний банк Російської федерації (Банк Росії)» функціонує Національна банківська Рада. Є подібні органи і в центральних банках деяких інших країн. Вони відрізняються між собою складом, порядком формування, повноваженнями, проте характерним для всіх є те, що саме ці органи так чи інакше формують грошово-кредитну політику.

Так, Рада керуючих Європейським центральним банком (яка складається з Правління Європейського центрального банку та президентів центральних банків країн єврозони) визначає основні засади грошово-кредитної політики в єврозоні. Інший підхід у Росії. Національна банківська Рада, члени якої, крім голови Банку Росії, не працюють у центральному банку на постійнй основі, тільки розглядає проект Основних засад єдиної державної грошово-кредитної політики, а розробляє цей документ Рада директорів Банку Росії, члени якої працюють у Банку на постійній основі. В Україні ж повноваження щодо розроблення Основних засад грошово-кредитної політики, тобто програмного документа, що визначає основні глобальні питання діяльності Національного банку, покладаються на Раду Національного банку — орган, члени якого здійснюють свою діяльність на громадських засадах. Таке рішення не можна вважати достатньо обґрунтованим.

Другий керівний орган Національного банку — Правління. Правління НБУ забезпечує реалізацію Основних засад грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти. Зокрема, Правління приймає рішення стосовно зміни процентних ставок Національного банку, розміру і порядку формування обов’язкових резервів для банків, установлення для них економіч­них нормативів, емісії грошових знаків, визначення мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку, установлення лімітів на проведення операцій на відкритому ринку. Крім того, Правління визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці, видає нормативно-правові акти Національного банку. Раді Національного банку Правління подає на затвердження річний звіт НБУ, проект кошторису доходів і видатків на наступний рік, бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи.

Слід підкреслити, що Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку.

Склад Правління — кількісний та персональний — формується Головою Національного банку і затверджується Радою Національного банку. Очолює Правління Голова Національного банку. До складу Правління входять заступники Голови Національного банку, директори найбільш важливих департаментів Банку та начальники головних територіальних управлінь Банку.

Персональний склад Правління Національного банку за станом на 1 вересня 2004 р. такий:

· Голова Національного банку;

· перший заступник Голови Національного банку;

· три заступники Голови Національного банку;

· директор Департаменту монетарної політики;

· директор Департаменту аудиту;

· директор Департаменту бухгалтерського обліку;

· директор Генерального департаменту банківського нагляду;

· директор Юридичного департаменту;

· директор Фінансового департаменту;

· директор Департаменту інформатизації;

· директор Департаменту персоналу;

· директор Генерального економічного департаменту;

· начальник Головного управління НБУ по м. Києву та Київській області.

Голову Національного банку призначає Верховна Рада України за поданням Президента України строком на п’ять років. Статус, повноваження, обов’язки та підстави для звільнення з посади голови Національного банку передбачаються в Законі «Про Національний банк України» (ст. 18—21).

Голова Національного банку керує діяльністю Банку і забезпечує таким чином реалізацію покладених на банк функцій. Він діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, банками, міжнародними організаціями та іншими установами і організаціями. Голова Національного банку веде засідання Правління НБУ; підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, угоди, що укладаються Банком; видає розпорядчі акти, обов’яз­кові для всіх службовців Національного банку; призначає та звільняє з посади своїх заступників за погодженням з Радою Національного банку; призначає та звільняє з посад директорів департаментів та начальників територіальних управлінь Національного банку. Він може брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу. У свою чергу, члени Кабінету Міністрів України можуть брати участь у засіданнях Правління Національного банку теж з правом дорадчого голосу.

Закон передбачає одноосібну відповідальність Голови Національного банку перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність НБУ. Водночас Голова Національного банку не є одночасно Головою Ради Національного банку. Це положення викликає зауваження з правового погляду. Зокрема, як уже зазначалося, Основні засади грошово-кредитної політики розробляє Рада Національного банку, і в тому разі, коли Голова Національного банку не очолює Раду, він не може нести відповідальність (одноосібно) за реалізацію грошово-кредитної політики.
У країнах, де існує дворівнева система керівних органів централь­ного банку, Голова банку зазвичай очолює як орган, що визначає грошово-кредитну політику (Раду), так і виконавчий орган (Правління), наприклад Голова (Президент) Європейського центрального банку.