В чому полягає розподільчий, фондовий, безеквівалентний характер фінансів?

Дайте визначення поняття «фінанси»?

 

Фінанси – це економічна категорія, яка виражає суспільні відносини, що мають вартісний, грошовий, безеквівалентний характер і виникають в процесі розподілу і перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту в грошовій формі, зокрема, національного доходу, а також деякої частини національного багатства країни, та утворення, розподілу і використання у зв’язку з цим централізованих і децентралізованих фондів грошових засобів з метою забезпечення розширеного відтворення і задоволення різноманітних суспільних потреб.

 

В чому полягає розподільчий, фондовий, безеквівалентний характер фінансів?

 

Розподільна функція фінансів гарантує державне забезпечення суб’єктів відносин необхідними грошовими ресурсами, підтримання суспільних пропорцій. Об’єктом регулювання виступає частина сукупного суспільного продукту, що надходить державі, суб’єктами відносин -держава, територіальні громади, юридичні й фізичні особи. У процесі розподілу формуються і підтримуються пропорції між частинами сукупного суспільного продукту, національного доходу, забезпечуються розширене відтворення, інтереси держави, підприємств, громадян.

 

Відмінною ознакою фінансів є їх фондовий характер. У процесі грошових відносин здійснюється формування або використання загальнодержавних фондів грошових коштів.

 

1. Розподільний і перерозподільний характер фінансових відносин. В системі грошових відносин первинними є відносини виробництва, а розподіл відбувається лише після створення валового продукту. У силу цього фінанси - це відносини не первинні або виробничі, а вторинні і третинні, тобто відносини розподільні, пов'язані з розподілом отриманих доходів.

2. Нерозривний зв'язок фінансів з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Що ж являє собою фонд коштів? Кожний суб'єкт господарювання отримує доходи і здійснює видатки. Доходи являють собою потік грошових надходжень за одиницю часу (день, місяць, рік). Витрати - це використання доходів суб'єктів господарювання, яке проводиться за двома напрямками - на споживання і накопичення. Звичайно, перетворити доходи у витрати зовсім нескладно, але для ефективного використання отриманих коштів частину їх необхідно перетворити в фонди. Фонд являє собою певну суму грошових коштів, формовану та використовувану за цільовим призначенням. Фонди існують, скоріше, ідеально, ніж матеріально (у вигляді плану і звіту по доходам і видатках) і можуть бути використані як на накопичення, так і на споживання. Фонди бувають децентралізованими, тобто створюваними у суб'єктів господарювання - на фірмах, у компаніях, банках. До них відносяться амортизаційний фонд, страхові (резервні) фонди, фонди економічного і соціального розвитку та ін.. Фонди бувають централізованими, які створюються і використовуються державою для країни в цілому і її громадян. До таких фондів відносяться Державний бюджет, Пенсійний фонд, Фонд обов'язкового медичного страхування, Фонд соціального страхування та ін..

3. Органічний зв'язок фінансів з державою, яка регламентує фінансові відносини законодавчо. Це відрізняє фінанси від кредитних відносин, де умови кредитної угоди є об'єктом договору між кредитором і позичальником. При цьому кредитний договір визначає суму, строк, мета та інші умови кредитної угоди. Державні фінанси повністю організуються і регулюються державою. Наприклад, Закон про податок визна-ляєт податкову ставку, податкову базу, пільгу, строк сплати. Закон визначає і розмір державних фінансових виплат - пенсій, допомог, стипендій, норми фінансування бюджетних установ і т.д. Децентралізовані фінанси регламентуються державою в меншій мірі, ніж централізовані, там багато чого вирішують ринкові умови господарювання, і компанія самостійно встановлює пропорції розподілу доходів на накопичення і споживання.

4. Безеквівалентний характер фінансових відносин. Часто фінанси припускають однобічний потік грошових коштів, не супроводжуваний зустрічним рухом вартості. Це відрізняє фінанси від інших відносин, що мають товарообмінний (еквівалентний) характер. Слід зауважити, що більшість економічних відносин носить двосторонній, тобто еквівалентний характер. Мова йде, наприклад, про купівлю-продаж товарів і послуг, коли пересування грошових коштів від продавця до покупця супроводжується зустрічним потоком грошових коштів від покупця до продавця. Надання позичок теж здійснюється на основі еквівалентності з умовою їх повернення та сплатою обумовленого відсотка. У фінансах принцип еквівалентності не такий однозначний. До прикладу, податкові відносини означають сплату податко платником встановлену законом суму податку до бюджету без зобов'язання її повернення у встановлений термін і в тих же сумах. Інший приклад, фінансування державою школи, лікарень, соціальних допомог не означає отримання прямого еквівалента зроблених витрат. Фінансування носить цільовий і безповоротний характер, за фінансування не потрібно платити. Однак це не означає, що фінансування являє собою використання грошових коштів без позитивного результату. Податки, сплачені до державного бюджету, повертаються платникам податків у вигляді державних послуг з управління країною, охорони внутрішнього правопорядку, забезпечення обороноздатності і т.д. Фінансування освіти, охорони здоров'я, культури, спорту формує освічених, фізично і морально здорових людей, здатних забезпечити економічне зростання та соціальну стабільність у суспільстві. Це і є отриманий еквівалент вартості зроблених витрат, який точно розрахувати не завжди можливо.