Класифікація дефіциту державного бюджету
За формою прояву розрізняють відкритий і прихований дефіцит бюджету. Відкритий бюджетний дефіцит - сума бюджетного дефіциту, яка офіційно зазначена у Законі про Державний бюджет на відповідний рік. Прихований бюджетний дефіцит не визначається державою офіційно й проявляється в завищенні планових обсягів доходів держави. За причинами виникнення бюджетного дефіциту його поділяють на вимушений і свідомий. Свідомий бюджетний дефіцит виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високому рівні доходів юридичних та фізичних осіб. Він пов'язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активною є політика позикових фінансів. Вимушений бюджетний дефіцит пов'язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, коли навіть високий рівень оподаткування не може забезпечити бюджет держави достатніми доходами. За критерієм впливу на економіку бюджетний дефіцит поділяється на активний і пасивний. Активний бюджетний дефіцит характеризується витрачанням коштів на інвестування економіки, що, в свою чергу, веде до зростання ВВП. Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат: соціальні трансферти, виплату заробітної плати в бюджетній сфері тощо. За критерієм визначення складових частин бюджетного дефіциту виділяють: Ø фактичний дефіцит бюджету - зовнішній прояв незбалансованості прибуткової і видаткової частин бюджету, який відображає реальні доходи, витрати бюджету і його дефіцит за певний період часу; Ø структурний дефіцит бюджету - різниця між витратами й доходами бюджету в умовах повної зайнятості; Ø циклічний дефіцит бюджету - оцінюється як різниця між фактичною величиною бюджетного дефіциту й структурним дефіцитом, виникає через циклічне падіння виробництва внаслідок кон’юнктурних коливань, що призводить до дії вбудованих стабілізаторів: прогресивної системи оподатковування, системи державних трансфертів, системи участі в прибутках. За терміном дії бюджетний дефіцит поділяють на тимчасовий і стійкий. Тимчасовий дефіцит викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними обставинами і подіями. Тимчасовий касовий розрив — незбіг у часі фінансування видатків та надходження доходів бюджету. Стійкий дефіцит бюджету існує в довгостроковому періоді, і, як правило, є наслідком спаду економіки або результатом проведення відповідної фінансової політики. Бюджетний дефіцит можна класифікувати залежно від його зв'язку з державним боргом. При цьому виділяють: ü первинний дефіцит державного бюджету; ü операційний дефіцит державного бюджету. Первинний дефіцит - це різниця між величиною дефіциту бюджету й всією сумою виплат по державному боргу. Інакше кажучи, цей дефіцит прирівнюється до різниці між сумою трансфертів і державних закупівель товарів і послуг і податкових надходжень до бюджету. Операційний дефіцит - загальний дефіцит державного бюджету за винятком інфляційної частини процентних платежів з обслуговування державного боргу. Дефіцит може бути наслідком здійснення крупних державних вкладень у розвиток економіки. В цьому випадку він відображає не кризовий стан суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон’юнктури, прагнення забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного виробництва. Така можливість припущення випереджаючого зростання державних витрат над доходами на окремих етапах розвитку суспільства була обґрунтована ще Дж. М. Кейнсом. Відомо, що бюджетні дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин – війн, стихій тощо, коли звичайних резервів стає недостатньо та держава вимушена звертатись до особливих джерел фінансових ресурсів. Дефіцит українського бюджету має іншу особливість – він відображає кризові явища в економіці, низьку ефективність фінансово-кредитних зв’язків, нездатність уряду контролювати фінансову ситуацію в країні. Ось чому він – явище надзвичайно небезпечне, яке потребує прийняття не тільки дійових економічних заходів, але й відповідних політичних рішень. Якщо уряд не має чіткої програми економічного розвитку, а перевищення витрат над доходами допускає з метою латання “фінансових дір”, субсидування нерентабельного виробництва, то бюджетний дефіцит неминуче призведе до зростання негативних моментів у розвитку економіки. Дефіцит розглядається як тимчасовий, якщо він становить не більш 3% ВВП, є шляхи його подолання. Бюджетний дефіцит на рівні 10% ВВП вважається припустимим, але якщо він становить більш 20% - це вже критичний дефіцит. Сьогодні в більшості країни світу дефіцит бюджету становить від 2% до 15% валового внутрішнього продукту при середньосвітовій його величині 4,5%. Слід зазначити, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 5% ВВП, призводить до різкого зниження інвестиційної активності, що переростає в подальшому в різні форми кризових явищ. Необхідно зауважити, що за останні десятиріччя окремі країни почали приймати бюджети з незначним дефіцитом, а США вперше за останні 30 років передбачено в бюджеті на 1999 р. позитивне сальдо на суму 9,5 млрд. дол. Результати виконання зведеного бюджету в Україні у 2000 – 2006 рр., наведено в табл. 3.2. Таблиця 3.2 Дефіцит (профіцит) Зведеного бюджету України в 2000 – 2006 рр.* (млрд. грн.)
* Складено за даними [106]
Як бачимо, в Україні у 2000 і 2002 рр. бюджет був виконаний з профіцитом, тоді як в усі інші роки спостерігався бюджетний дефіцит. У 2000 р. в Україні уперше заплановано бездефіцитний бюджет. Доходи зведеного бюджету України становили у цьому році 49117,9 млн. грн., а видатки – 48148,6 млн. грн. Таким чином, профіцит державного бюджету у 2000 р. склав 969,3 млн. грн. Протягом 2000 р. відбулося зрушення у фінансовій сфері України, зокрема було зменшено боргове навантаження на державний бюджет завдяки реструктуризації державного зовнішнього боргу; посилено контроль за витратами бюджету; впроваджено конкурентні процедури під час здійснення державних закупівель; зменшено неефективні бюджетні витрати; ліквідовано ряд пільг і поліпшено адміністрування податків. Однак такі позитивні зміни не знайшли свого подальшого відображення у 2001 р., тому бюджет знову було виконано з дефіцитом у розмірі 593,4 млн. грн. В 2002 р. профіцит бюджету становив 1,6 млрд. грн., що є найбільшим перевищенням доходів над видатками з часів незалежності України. Але починаючи з 2003 р. спостерігається стійка тенденція до значного перевищення видаткової частини зведеного бюджету України над прибутковою, що може негативно відбитись на економічній ситуації в країні через збільшення боргового навантаження, інфляційні процеси, розбалансування фінансово-кредитної сфери тощо. При цьому уряд свідомо планує дефіцит бюджету, який, в першу чергу, спрямовується на фінансування соціальних видатків: підвищення мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму й соціальних виплат. Причинами дефіциту бюджету в Україні є: 1. Зменшення приросту національного доходу. 2. Збільшення бюджетних витрат. 3. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками. 4. Відсутність чіткої фінансової стратегії. 5. Інфляційні процеси. 6. Циклічні спади і автоматичні стабілізатори. 7. Скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних видатків. 8. Наявність тіньового сектора економіки тощо. З метою зниження рівня бюджетного дефіциту відповідні державні структури в першу чергу повинні використовувати додаткові неемісійні кошти. У програму конкретних дій щодо скорочення бюджетного дефіциту слід включити і послідовно втілювати у життя такі заходи, які, з одного боку, стимулювали б надходження грошових коштів до бюджетного фонду країни, а з іншого, - сприяли скороченню державних витрат. До них можна віднести: · випуск державних цінних паперів; · зміну напрямків інвестування бюджетних коштів в галузі економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривні; · більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які дозволяють враховувати специфічні умови господарювання і стимулюють зростання суспільного виробництва; · скорочення сфери державної економіки і державного фінансування. Крім того, слід враховувати світовий досвід зниження бюджетного дефіциту, який широко застосовує таку форму, як залучення іноземних інвестицій у країну. За їх допомогою можна скоротити бюджетні витрати на фінансування капітальних вкладень, збільшити коло платників податків, розширити базу для виробництва товарів і послуг, поліпшити стан платіжного балансу. Бюджетний дефіцит потребує вжиття енергійних заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед це скорочення витрат бюджету, однак це шлях досить складний. Реальнішими та доцільнішими є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. В іншому разі дефіцит бюджету стає додатковим найнесправедливішим податком з населення. Бюджетний дефіцит - явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливого значення набувають його розміри та методи ліквідації. Бездефіцитний бюджет - об'єктивна вимога економічного розвитку держави. Отже, основними причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектора в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Ліквідація або значне зменшення зазначених негативних явищ є основними напрямками скорочення дефіциту державного бюджету в Україні. Саме тому постійна дефіцитність державного бюджету України потребує пошуку джерел його фінансування.
|
