Біогеоценоз та його структура. Трофічні сітки і ланцюги. Правило екологічної піраміди.

Біогеоценоз – це особлива, злагоджена форма існування організмів і навколишнього середовища, між якими здійснюється коло обіг речовин та енергії. Термін був введений В.М.Сукачовим у 1940 р. В біогеоценозі розрізняють біотичну (сукуп­ність взаємопов'язаних живих організмів - біоценоз) та абіотичну (умови фізичного середовища існування) частини.

До складу абіотичної частини входять такі компоненти:

- неорганічні сполуки (вуглекислий газ, кисень, азот, вода, сірково­день тощо), які включаються у біогенну міграцію речовини;

- органічні сполуки (залишки живих організмів чи продукти їхньої життєдіяльності), які зв'язують між собою абіотичну та біотичну частини біо­геоценозу;

- кліматичний режим, або мікроклімат (середньорічна температу­ра, вологість, рельєф місцевості тощо), який визначає умови існування органі­змів.

Біотичну частину біогеоценозу складають різні екологічні групи популя­цій, які зв'язані між собою трофічними і просторовими зв'язками:

- продуценти - популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганіч­них (автотрофні прокаріоти, водорості, рослинні джгутикові, вищі рослини);

- консументи — популяції гетеротроф­них організмів, які споживають інші організми або мертву органічну речови­ну (фітофаги, хижаки, паразити,хапротрофи);

- редуценти — по­пуляції організмів, які живляться органічною речовиною залишків продуктів життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (бактерії, гриби тощо).

Ланцюги живлення - це послідовності особин одного виду, їхніх решток або продуктів життєдіяльності, які є об'єктом живлення організмів іншого виду, тобто ряд видів організмів, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії. Ланцюги живлення формують трофічні рівні (ланки):

· І рівень – продуценти

· ІІ рівень – косументи І порядку

· ІІІ рівень – консументи ІІ порядку

· IV рівень – консументи ІІІ порядку

Кожен ланцюг живлення включає, як правило, не більше 4—5 ланок, оскільки, внаслідок втрати енергії, загальна маса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша від попередньої. Цю закономірність називають правилом еко­логічної піраміди. Розрізняють кілька категорій «екологіч­них пірамід». Піраміда чисел відображає число особин у кожному рівні ланцюга живлення (у кожному наступному рівні число особин зменшується); піраміда біомаси — кількість органічної речовини (біомаса), піраміда енергії — кількість енергії в їжі у кожному рівні ланцюга живлен­ня. Усі вони, хоч і відрізняються за абсолютними значен­нями, мають однакову спрямованість, що відображає чи­сельність окремих організмів в угрупованнях, і разом з нею виявляють характерні особливості біоценозів.