Початок II світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни.

Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним» Але більшість дослідників виділяють такі причини, які призвели до початку Другої світової війни.

По-перше, Версальська система, що поставила Німеччину в дуже складне становище» Японія та Італія також вважали себе обділеними. Усі вони стали на шлях боротьби за черговий переділ світу.

По-друге, загострення суперечностей між великими державами в результаті глибокої економічної кризи. Одні країни виходили з неї шляхом державного регулювання, проведення економічних реформ при збереженні демократичних засад у розвитку суспільства, в інших було встановлено тоталітарні режими, що проповідували расизм, націоналізм, мілітаризм в економічній і духовній сферах.

По-третє, до розв'язання воєнного конфлікту призвела політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія і Франція, сподіваючись, що своїми поступками вони задовольняють їхні "апетити", а також безпосередня підтримка агресорів з боку СРСР, що підписав пакт Молотова—Ріббентропа. Характер війни в ході її змінювався. На першому етапі (1939-1941 рр.) ця війна мала загарбницький і несправедливий характер з боку агресивних тоталітарних і мілітаристських режимів Німеччини, Японії, Італії та їхніх сателітів, а також СРСР, і була справедливою й визвольною з боку жертв агресії та їхніх союзників. До жертв агресії в даному випадку слід віднести Польщу, Фінляндію, Литву, Латвію, Естонію, Данію, Норвегію, Голландію, Бельгію, Люксембург, Францію, Югославію, Грецію, а також частково Румунію.

Другу світову війну поділяють на такі періоди: І — початок Другої світової війни: від нападу гітлерівської Німеччини на Польщу до агресії проти Радянського Союзу (1 вересня 1939 р, — 22 червня 1941 р.); II — поширення фашистської агресії: від нападу гітлерівської Німеччини та її союзників на СРСР до контрнаступу Радянської Армії під Сталінградом (22 червня 1941 р. — 19 листопада 1942 р„); III — докорінний перелам у ході Другої світової війни: від контрнаступу радянських військ під Сталінградом до наступу на Україні та на центральній ділянці фронту, відкриття Другого фронту (19 листопада 1942 р. — 6 червня 1944 р,); IV — розгром фашизму в Європі: від наступу на центральній ділянці фронту і відкриття Другого фронту у Франції до поразки Німеччини (6 червня 1944 р. — 8 травня 1945 р.); V — розгром мілітаристської Японії: від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії (8 травня 1945 р. — 2 вересня 1945 р.). Згідно іншої періодизації виділяють наступні етапи:

1 вересня 1939 р. — 19 листопада 1942 р. Стратегічна ініціатива належить агресивним державам. Німеччина, Італія, Японія та їх союзники зуміли оволодіти значними територіями в Європі, Африці, Азії, Океанії.

19 листопада 1942 р. — 9 травня 1945 р. Стратегічна ініціатива повністю переходить до країн антигітлерівської коаліції, війська г яких розгромили війська Німеччини і її союзників у Європі і змусили їх капітулювати.

9 травня 1945 р. — 2 вересня 1945 р. Завершення війни на Тихому океані та розгром мілітаристської Японії. Кінець другої світової війни.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, кинувши проти цієї країни 62 дивізії, у тому числі 7 танкових.

За планом "Вайс", затвердженим ще 11 квітня 1939 ро, стратегічне зосередження й розгортання німецьких військ завершилося 25 серпня. Наступ розпочався 1 вересня. Німецьким військам протистояла польська армія, що налічувала 1 млн 760 тис. солдатів і офіцерів. Але на її озброєнні було лише 29 рот застарілих панцерників, 9 рот легких танків і близько 500 літаків також застарілих конструкцій. Отже, сили були нерівними.

Польські війська мужньо билися з переважаючими силами ворога. Варшаву гітлерівцям вдалося захопити лише 28 вересня після 20-денних боїв. Героїчною сторінкою польської історії стала оборона півострова Вестерплятте, міст Варшава, Краков, Гдиня.

Зовсім інакше повів себе уряд. Уже- 6 вересня він залишив столицю і втік до Румунії. За три з лишком тижні польську армію було розгромлено. Німці втратили всього 10 тис. убитими. За умовами таємного протоколу Молотова—Ріббентропа радянські війська 17 вересня вступили на територію Західної України та Західної Білорусі й менше ніж за два тижні зайняли її.

28 вересня між Німеччиною і СРСР було підписано договір "Про дружбу і кордон". До договору додано карту і два додаткових секретних протоколи. В одному з них зазначалося, що Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства відходять до сфери впливу Німеччини, а СРСР віддається Литва. Цей договір зафіксував поділ Польщі й уточнив лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю вона була пересунута на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р. і проходила приблизно по етнографічному Кордону проживання поляків, з одного боку, українців, білорусів — з іншого. Землі з чисто польським населенням залишились у складі Німеччини, а назамін СРСР отримав у свою сферу впливу Литву. Таким чином, до Німеччини відійшло 48,6% Території Польщі і 69,9% її населення, а до СРСР (51,4% території і 30,1% населення. І 1 жовтня в Бресті з нагоди перемоги у війні з Польщею відбувся радянсько-німецький військовий парад.