Охарактеризуйте суть бюджетного дефіциту і джерела його фінансування

Дефіцит бюджету – це об’єктивні економічні відносини між учасниками суспільного виробництва щодо використання бюджетних коштів згідно з наявними джерелами доходів. Дефіцит, як правило, виникає внаслідок незбалансованості бюджету: нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою в них для фінансування державних витрат. Прийняття бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється при наявності обгрунтованих джерел його фінансування.

Дефіцитом бюджету у традиційному розумінні є перевищення видатків над доходами. Його розмір є важливим показником економіки країни. Дефіцит залежить як від економічних, так і від соціальних, політичних, екологічних чинників.

Розмір дефіциту бюджету базується на таких положеннях:

- дефіцит бюджету різницею між видатками та надходженнями;

- величина надходжень та видатків залежить від низки факторів;

- видатки згруповані за ознакою напряму використання в три елементи;

- надходження бюджету визначені як функція залежності від двох агрегованих елементів;

- кожний елемент формування дохідної та видаткової частин залежить від інших чинників.

З урахуванням вищеназваного розмір дефіциту бюджету визначаться за формулою:

ДБ = В – Д = З + Т + Б – (ВП х П),

де В – видатки бюджету;

Д – доходи бюджету;

З - державні закупівлі;

Т – соціальні трансферти та платежі;

Б – розмір державного боргу, що підлягає сплаті;

ВП – розмір реального внутрішнього продукту;

П – частка податкових виплат.

Розмір бюджетного дефіциту, що перевищує 3 відсотки валового національного продукту, приводить до зниження інвестиційної активності та збільшення розміру інфляції.

Виділяють три складові частини бюджетного дефіциту:

- фактичний дефіцит – відображає реальні доходи, витрати бюджету і дефіцит за визначений період;

- структурний дефіцит – це дефіцит при умовах повного використання потенційних виробничих ресурсів;

- циклічний дефіцит – це результат недонадходження бюджетних доходів внаслідок циклічних перепадів в економіці.

Розрізняють такі види бюджетного дефіциту:

Ø за формою прояву:

- відкритий – офіційно визначаться у законі про державний бюджет на поточний рік;

- прихований - державою офіційно не визначається. Це завищення планових обсягів доходів, включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту.

Ø за причинами виникнення:

- вимушений – обумовлений недостатністю фінансових ресурсів внаслідок низького рівня ВВП;

- свідомий – обумовлений характером фінансової політики держави (зниження рівня оподаткування для стимулювання економіки).

Ø за напрямком фінансування:

- пасивний – покриття поточних витрат;

- активний – спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприяє зростанню ВВП.

Причинами бюджетного дефіциту в Україні є:

- перехід від адміністративної до ринкової економіки;

- ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції;

- неефективність податкової системи;

- висока питома вага збиткових підприємств;

- велика частка “тіньової” економіки;

- низький рівень життя більшої частини населення України;

- необґрунтовано великі витрати коштів на фінансування деяких сфер (державного управління та виконавчої влади тощо).

Джерелами фінансування дефіциту бюджету в Україні згідно з Бюджетним кодексом України є:

- державні внутрішні позики;

- державні зовнішні позики;

- внутрішні позики органів Автономної Республіки Крим;

- внутрішні та зовнішні позики органів місцевого самоврядування.

Основними заходами щодо зниження бюджетного дефіциту є:

- організація ефективної і досконалої податкової системи;

- пошук нових шляхів збільшення доходів держави;

- жорсткий режим економії витрачання бюджетних коштів;

- ефективне використання державного кредиту;

- інвестування бюджетних ресурсів в галузі народного господарства з метою підвищення фінансової віддачі від кожної бюджетної гривні;

- використання фінансових пільг і санкцій, що дозволяє враховувати специфічні умови господарювання і стимулює зростання суспільного виробництва;

- оформлення заборгованості державними цінними паперами по виданих кредитах урядовим структурам;

- збереження фінансування тільки найважливіших соціальних програм; мораторій на прийняття нових державних програм, які потребують значного бюджетного фінансування;

- залучення в країну іноземного капіталу, за допомогою якого скорочуються бюджетні витрати, розширюється виробнича база, з’являються нові платники податків, покращується стан платіжного балансу країни;

- грошова емісія, яка використовується на фінансування капітальних вкладень і фактично не має негативних економічних наслідків;

- зниження рівня безробіття.