ГЛІИ 22. ПРАВОВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО КРЕДИТУ...иіус пезлбезпечений борі1. В умовах перебудови економіки, а тим бі ЛІііис ситуації, коли панує фінансова криза, слід налагоджувати, роз мшркжатн, за потреби перебудовувати національне виробництво, з цім щоб створювати робочі місця, конкурентоспроможну національну продукцію, налагоджувати міжнародні економічні зв'язки тощо. Державний кредит дістає відображення у сумах державного боргу, який виникає у держави перед зовнішніми та внутрішніми позичальниками. Державний борг, як і будь-яка інша категорія фінансового права, є водночас предметом дослідження і фінансової науки, й економіки, тобто має складну природу. Аналогічними, хоч і з урахуванням регіональної специфіки, г іі підходи до визначення ролі, завдань, функцій, суті місцевих запозичень. Правовідносини у сфері публічного кредиту містять кілька складових: 1) правовідносини, в яких держава, муніципальні утворення (територіальні громади в особі уповноважених органів місцевої влади) діють як позичальник, публічні запозичення; 2) правовідносини із падання державою, муніципальними утвореннями державних (муніципальних) гарантій; 3) правовідносини, в яких держава, муніципальні утворення (■: кредиторами. Перші два елементи сукупно утворюють правовідносини із публічного боргу (пасивний кредит), останній — правовідносини із публічного кредитування (активний кредит)2. У юридичній літературі державний борг розглядають як систему: фінансових зобов'язань держави перед юридичними й фізичними особами, резидентами та нерезидентами, іноземними державами, міжнародними організаціями й іншими суб'єктами міжнародного права, що виникають унаслідок здійснення запозичень державою; пролонгації й реструктуризації боргових зобов'язань за попередні роки, згідно із законодавством; із наданих державою гарантій за зобов'язаннями третіх осіб; сум бюджет- 1 Гладких Д. Державний борг як фактор інфляції / Д. Гладких // Вісник 2 Такий підхід запропоновано в ряді сучасних теоретичних розробок.
|
