Глава 16. ЗМІШАНІ ПОДАТКИ В ПОДАТКОВІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ 443

еькогосподарського виробництва, водного та лісового господар ства, які зайняті виробничими, культурно-побутовимп та гос­подарськими будівлями і спорудами, справляють у розмірі 3"<> суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч. 1 чи 2 ст. 7 Закону.

Податок на земельні ділянки, надані для потреб лісового го­сподарства, за винятком зайнятих виробничими, культурно-по­бутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляють як складову плати за використання лі­сових ресурсів, визначеної лісовим законодавством.

Податок на земельні ділянки на територіях та об'єктах приро­доохоронного, оздоровчого й рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівля­ми і спорудами, що не пов'язані з функціональним призначен­ням цих об'єктів, справляють у п'ятикратному розмірі відповід­ного земельного податку, встановленого ч. 1 та 2 ст. 7 Закону.

При визначенні розміру податку па земельні ділянки, зайня­ті виробничими, культурно-побутовимп, господарськими будів­лями і спорудами, розташованими па територіях та об'єктах істо-рико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, застосовують такі коефіцієнти до відповідного земельного податку, встановленого ч. 1 та 2 ст. 7 Закону: міжнародного значення — 7,5; загальнодержавного зна­чення — 3,75; місцевого значення — 1,5.

Податок на частину площ земельних ділянок, наданих під­приємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогос­подарських угідь), що перевищують норми відведення, справля­ють у п'ятикратному розмірі.

Пільги. Закон передбачає ряд пільг щодо справляння подат­ку на землю.

Зокрема, на деякі види земель розмір податку зменшено. На­приклад, податок на земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення (окрім установлених винятків), справляють із розрахунку 5% грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Зменшення податку пе­редбачено і для земель лісового та водного фондів.

Окрім того, існує ряд категорій платників податку, що звіль­няються від його сплати. До них належать:

— заповідники, зокрема історико-культурні, національні при­родні парки, заказники (крім мисливських), регіональні лапд-

444 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

шафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні й зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садо­во-паркового мистецтва;

—вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних уста­нов і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

—органи державної влади й органи місцевого самоврядуван­ня, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які ціл­ком утримуються за рахунок бюджету (за винятком військо­вих формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби Украї­ни), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, цілком утримувані за кошти державного або місцевих бюджетів, санаторно-курортні й оздоровчі заклади громадських організа­цій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади Украї­ни, громадські організації інвалідів України тощо;

 

—вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здо­ров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, цілком утримувані за кошти державного або місцевих бюджетів¹;

—зареєстровані релігійні й благодійні організації, що не за­ймаються підприємницькою діяльністю;

—іювостворені фермерські господарства протягом трьох ро­ків, а і! трудопедостатніх населених пунктах— п'яти років від часу передачі їм земельної ділянки у власність тощо.

Порядок нарахування податку. Підставою для нарахуван­ня земельного податку є дані державного земельного кадастру,

¹ Стосовно таких категорій платників податку чинне законодавство вста­новлює додаткові кваліфікаційні критерії. Наприклад, Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01.10.1998 р. № 289 затверджує Перелік спеціа­лізованих санаторіїв із реабілітації хворих, які відповідно до Закону звільнено від сплати земельного податку. З огляду на наявну судову практику Вищий Господарський Суд України видав відповідні Рекомендації Президії «Про деякі питання практики застосування статті 12 Закону України «Про плату за землю» щодо сплати земельного податку санаторіями» під 25.12.2002 р. №04-5/1491.

Уряд своїми актами визначає переліки платники), що належать до піль­гових категорій. Прикладом може бути Постанова Кабінету Міністрів Украї­ни «Про затвердження переліку закладів фізичної культури і спорту, спор­тивних баз олімпійської та параолімпійської підготовки, яким надаються пільги з плати за землю у 2005 році» від 21.12.2005 р. № 1246.