Глава 13. ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ПОДАТКОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ 397

пям, передати зазначений обов'язок іншій особі, як це можливо в рамках цивільно-правових відносин. І лише податкові орга­ни як наділені державою відповідною компетенцією у сфері справляння податків та здійснення фінансового контролю упов­новажені вимагати від платника податків виконання його обо­в'язків.

Разом із тим свій обов'язок платник податку може виконува­ти лише за наявності об'єкта оподаткування. Податки сплачу­ють за рахунок коштів, що перебувають у платників податків на праві власності, праві господарського відання або оперативного управління, при цьому сплата податку автоматично призводить до скорочення майнового комплексу платника. Рисою, що харак­теризує правовий статус платника податків, є і покладання на нього юридичної відповідальності за несплату податку за раху­нок власних коштів.

Податковий агент — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представ­ництво нерезидента—юридичної особи, які незалежно від їх орга­нізаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені й за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податко­вим органам відповідно до закону, а також нести відповідаль­ність за порушення норм законодавства. Податковим агентом є також фізична особа—суб'єкт підприємницької діяльності або така, що здійснює незалежну професійну діяльність, використо­вує найману працю інших фізичних осіб, — щодо виплати за­робітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим осо­бам. Легальне визначення податкового агента міститься у п. 1.15 ст. 1 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІУ (зі змінами).

Податкові агенти прирівнюються до платників податку й ко­ристуються правами, встановленими податковим законодавст­вом для платників податків. На вимогу платника податкові аге­нти зобов'язані надавати йому відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податко­вих пільг, суму утриманого податку.

Згідно з нормами чинного законодавства, платник може реа­лізовувати свої обов'язки зі сплати податку безпосередньо або

398 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

через представника. При цьому представництво існує в трьох формах — законне, уповноважене, офіційне¹.

Правовідносини платника податку і держави при,справлян-ні багатьох податків (насамперед прибуткових) базуються на принципі резидентства, який буде розглянуто далі.

Що стосується прав та обов'язків платників податків і збо­рів (обов'язкових платежів), то їх визначено на рівні чинних по­даткових законів.

Так, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фі­нансово-господарську діяльність і забезпечувати ЇЇ зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних подат­кових органів та інших державних органів відповідно до зако­нів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й ві­домості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а та­кож для перевірок із питань обчислення і сплати податків і збо­рів (обов'язкових платежів).

Корінники й уповноважені посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що її проводять державні по-

¹ Законними предетанниками <: юридичні й фізичні особи, уповноважені представляти інтереси платника податків. Такими представниками є: а) для підприємства — керівник та головний бухгалтер, уповноважені від його імені підписувати фінансові документи; б) для консолідованої групи платників по­датків — законні представники головного підприємства, що входить до скла­ду цієї групи; в) для фізичної особи — батьки, усиновителі, опікун або інші особи за наявності у них документів, які засвідчують їхні родинні зв'язки чи відповідні повноваження.

Уповноваженими представниками є особи (юридичні або фізичні), що їх платник податків уповноважив представляти його інтереси в податкових ор­ганах на основі угоди між платником податків і представниками у формі но­таріально засвідченого договору чи доручення.

Офіційних представників призначають за іпіціатиною податкового орга­ну, суду у випадках, коли особа з об'єктивних причин не може бути законним представником або майно, що є предметом розгляду справи, є безхазяйним. Разом із тим офіційними та уповноваженими представниками не можуть бу­ти судді, слідчі чи прокурори, посадові особи податкових органів.