Глава 9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС. ня бюджетних коштів, а також одержувати пояснення, довідки й відомості з питань, які виникають під час перевірок

 

ня бюджетних коштів, а також одержувати пояснення, довідки й відомості з питань, які виникають під час перевірок.;

Касовим виконанням бюджету в різних країнах керують або мі­ністерства фінансів, або спеціально створені державні органи, напри­клад, казначейство (Велика Британія, Російська Федерація), адміні­стративно-бюджетне управління та мережа федеральних агенцій (США), відділ бюджету при Міністерстві фінансів (Швеція), бюджет­не управління у складі Міністерства у справах фінансів, промислово­сті й економіки (Франція) тощо.

Загалом існує три системи виконання бюджету: банківська, каз­начейська і змішана. До 1997 р. в Україні чинною була банківська система, яка передбачала акумулювання бюджетних ресурсів на ра­хунках комерційних банків, уповноважених НБУ на здійснення опе­рацій з обслуговування бюджетної системи країни. Однак негативні чинники її функціонування, зокрема сприяння нарощуванню інфля­ційних процесів у державі, відсутність у фінансових органів опера­тивного маневрування бюджетними асигнуваннями та забезпечення всебічного контролю за їх використанням, відсутність у Міністерства фінансів необхідної інформації для оперативного втручання у процес виконання бюджету, створили підстави для переходу на казначейську систему виконання бюджету. З 1997 р. в Україні поступово почався цей перехід, спочатку пілотними проектами з подальшим підвищен­ням ролі казначейства у виконанні бюджетів — як державного, так і місцевих. Тобто діяла змішана система, яка передбачала і казначей­ське, і банківське виконання бюджету. Чинне бюджетне законодав­ство із 2001 р. закріпило казначейську систему обслуговування бю­джетної системи України як єдину, що передбачає концентрацію обох потоків коштів (доходів та видатків) на єдиному казначейсько­му рахунку.

Слід зауважити, що казначейські системи виконання бюджету за тривалу історію застосування у світовій практиці довели свою ефек­тивність. Такі системи запроваджено у багатьох економічно розвине­них країнах світу, наприклад ФРН, Швеції, США.

Ряд фахівців¹ розглядають казначейство за його функціями у двох аспектах: по-перше, як касира держави, що приймає кош­ти й оплачує витрати; по-друге, як державного бухгалтера, го­ловними завданнями якого є: запобігання касовим розривам між надходженнями й видатками бюджетних коштів; розподіл лік­відних засобів між державними установами з метою покриття

поточних витрат; регулювання податкових пільг і виплат, ура­хованих (закладених) у бюджеті; фінансування політики еко­номічної та соціальної підтримки виробників і населення; за­безпечення повернення суми зовнішнього державного боргу та відсотків за ним; погашення внутрішніх позик.

Казначейська система передбачає акумулював пя всіх коштів па єдиному рахунку, відкритому Державним казначейством України в НБУ. Практика відкриття центрального казначейського рахунка в установі національного (центрального) банку є поширеною в бюджет­ній діяльності багатьох країн. Наприклад, у Банку Франції відкрито центральний казначейський рахунок Державного казначейства, че­рез який здійснюють усі бюджетні платежі. Для касового обслугову­вання виконання бюджетів усіх рівнів Федеральне казначейство РФ відкриває в Центральному банку РФ рахунки, через які здійснюють усі касові операції з виконання бюджетів.

Водночас така практика є далеко не єдиною. Так, у ФРН при ви­конанні федерального бюджету всі доходи та видатки проводять че­рез центральний рахунок Федерації, який веде Головна федеральна каса, створена при федеральному Міністерстві фінансів. У Японії функції прийняття бюджетних коштів, їх зберігання та видача в суво­рій відповідності до бюджетного розпису, ведення відповідного облі­ку та звітності покладено на Банк Японії.

На думку науковців¹, суть казначейського виконання бю­джету полягає у:

— функціонуванні єдиного рахунка відповідного бюджету;

— застосуванні системи особових рахунків, що відобража­ють рух бюджетних коштів на рахунках бюджетних організацій, відкритих у кредитних організаціях;

— доведенні фінансування безпосередньо до кінцевих отри­мувачів;

— підвищенні оперативності та якості попереднього і поточ­ного контролю за витрачанням бюджетних коштів;

— широкому запровадженні автоматизованих систем у роз­рахунках та забезпеченні інформаційних потоків;

— обов'язковості здійснення та обліку касових операцій ор­ганами державного казначейства.

Державне казначейство у межах своєї компетенції зобов'я­зане забезпечувати казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського

 

¹ Юрій С. І. Казначейська система / С. І. Юрій, В. І. Стоян, М. Й. Мац. — Тернопіль: Карт-бланк, 2002.— С. 10.

¹ Болтшюва О. В. Зазнач, праця.- С. 201.