Глава 8. БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ. ства і різними соціальним групами населення на території України, а також між територіями всередині республіки.

Складовими бюджетної системи є її структура, принципи по­будови та організація функціонування. Структуру бюджетної системи визначає бюджетний устрій, який ґрунтується на адмі­ністративно-державному устрої України. Зрозуміло, що у феде­ративній, конфедеративній та унітарній державах бюджетний устрій різниться.

Якщо бюджетний устрій унітарної держави має два рівні — централі)ііий бюджет та місцеві бюджети, то бюджетний устрій федеративних держав характеризується триланковою бюджет­ною системою — федеральний (державний), бюджети суб'єктів федерації, місцеві (муніципальні) бюджети. При цьому федера­тивним бюджетним системам притаманний високий ступінь са­мостійності територіальних бюджетів при дотриманні єдності загальнодержавних інтересів та принципів¹.

¹ 'Гак, у ФРІ І бюджетне законодавство побудоване за головним прин­ципом, викладеним у <т. 10!) Основного Закону. Він полягає у тому, що фе­дерація та землі < незалежними її автономними у вирішенні фінансових пи­тань. Хоч така незалежність, можливо, дещо суперечить погребам в уніфікації й узгодженості бюджетного права, цеп принцип розглядають як такий, що цілком відповідає конституційному захисту земельного самоврядування.

Згідно зі ст. 10 Бюджетного кодексу Російської Федерації, до бюджетної системи Російської Федерації входить гри групи бюджетів: федеральний бю­джет та бюджети державних позабюджетних фонді і), бюджети суб'єктів РФ і

І Іа сьогодні іі чинному законодавстві відсутнє легальне ви­значення бюджетного устрою, як це було н ЗУ «Про бюджетну систему України» (що був чинний до прийняття Бюджетного кодексу), і де бюджетний устрій розглядали як організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структури, зв'язку між її окремими лапками (ст. 3). Фактично, бюджетний устрій України це визначена правовими нормами система бюджетів України, розмежування доходів і видатків між ними, повнова­ження органів законодавчої й виконавчої влади у сфері бюджету.

Оскільки Україна є унітарною державою, в якій, згідно зі ст. 7 Конституції, визнається і гарантується місцеве самовряду­вання, бюджетна система країни є дворівневою і складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Бюджетний кодекс України, враховуючи норми чинного за­конодавства, передусім Конституції та ЗУ «Про місцеве само­врядування в Україні», розмежовує поняття «місцевий бюджет» га "бюджет місцевого самоврядування». Районні й обласні ради г органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Відповідно, бюджетами місцевого самоврядування визнають бюджети ге­рц юріллі.ішч громад сіл, селищ, мит та їх об'єднань. Місцевими бшдшсіпами визнають бюджет Автономної Республіки Крим, ооласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюдже-і п миненою самоврядування.

(укупінсі і, усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним (консолідованим) бюджетом України. Гіоіо використовують для аналізу та прогнозування економічного й соціального розвитку держави. Зведений бюджет України охоплює показники Державного бюджету України, зве­деного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бю­джетів областей і міст Києва та Севастополя, загалом — 28 су­б'єктів. Зведений бюджет не затверджує Верховна Рада України, оскільки до нього входять показники бюджетів, кожен із яких затверджує уповноважений нате представницький орган. При­значення зведеного бюджету полягає в тому, щоб на підставі зве­дених показників доходів та видатків, які отримує вся бюджетна

ііішіім-іп територіальних державних позабюджетних фондів; місцеві бюдже-іп, у і ч іікіджети муніципальних районів, бюджети міських округів, бюдже-і п ті%■ і рПііпьоміських муніципальних утворень міст федерального значення Мис і,ви 1.1 (анкт-Петербурга і бюджети міських та сільських поселень.